2 варіант 1 рівень
Завдання 1─ 16 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ.
Виберіть правильну відповідь (завдання 1-16-0,5б.)
1.Кобзар, якому Тарас Шевченко надіслав збірку «Кобзар» із дарчим надписом
А Гнат Гончаренко Б Михайло Крвченко
В Степан Пасюга Г Остап Вересай
Д Петро Ткаченко
2.«Кто даст главе моей воду,
И очесем моим источник слез,
И плачуся и день и нощь,
о побиенных…
Иеремии глава 9, стих 1»,– епіграф до твору
А «Гайдамаки» Б «Ісаїя. Глава 35»
В «У нашім раї на землі…»
Г «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Д «Кавказ»
3.Поетичні рядки
Наша дума, наша пісня
Не вмре, на загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України!
є уривком із твору
А «І мертвим, і живим...» Б «До Основ’яненка»
В «Гайдамаки» Г «Кавказ»
Д «Сон»
4.Головним героєм твору «Гайдамаки» є
А Максим Залізняк Б Ярема Галайда
В Оксана Г Іван Гонта
Д повсталий народ
5.За мотивами одного з розділів Біблії, що являє собою пророче видіння майбутніх перетворень, коли
«свята на землю правда прилетить»,Тарас Шевченко написав твір
А «Гайдамаки» Б «Ісаїя. Глава 35»
В «Росли укупочці, зросли…»
Г «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Д «Кавказ»
6. Тема жіночої долі порушується Т. Шевченком у творі
А «Гайдамаки» Б «Кавказ»
В «Катерина» Г «Сон» («У всякого своя доля…»)
Д «До Основ’яненка»
7.Прочитайте уривок.
Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди;
Поки сонце з неба сяє,
Тебе не забудуть!- такими словами звертається Т. Шевченко до
А Г. Квітки-Основ’яненка Б І. Котляревського
В Марка Вовчка Г М. Гоголя
Д П. Куліша 8.Зразком сатиричного послання у творчості Т. Шевченка є твір
А «Доля» Б «Гайдамаки»
В «Ісаія. Глава 35» Г «До Основ’яненка»
Д «І мертвим, і живим…»
9. Про те, що діялось на Україні 1768 року, Т. Шевченко розповів у творі
А «І мертвим, і живим...» Б «Сон»
В «Гайдамаки» Г «Кавказ»
Д «До Основ’яненка»
10.«Борітеся - поборете», - закликає Т.Шевченко у творі
А «Кавказ» Б «Гайдамаки»
В «Ісаія. Глава 35» Г «Сон»
Д «І мертвим, і живим…»
11.Слова Тараса Шевченка Ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою адресовані
А коханій дівчині Б долі
В сестрі Оксані Г членам Кирило-Мефодіївського товариства
Д однодумцям
12.Зразком політичної сатири у творчості Т. Шевченка є твори
А «Ісаія. Глава 35», «Доля» Б «Доля», «Гайдамаки»
В «Гайдамаки», «Кавказ» Г «Кавказ», «І мертвим, і живим…»
Д «І мертвим, і живим…», «Ісаія. Глава 35»
13. Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма,- у наведених рядках Т. Шевченко НЕ використав художній засіб
А уособлення Б алітерацію
В гіперболи Г антитезу
Д епітет
14.На тлі історичних подій змальовано романтичне кохання у творі Т. Шевченка
А «І мертвим, і живим...» Б «Гайдамаки»
В «Наймичка» Г «Кавказ»
Д «Сон» («На панщині пшеницю жала...»)
15. Безпосереднім поштовхом до написання твору «Кавказ» для Т. Шевченка стала
А подорож в Україну Б солдатська муштра
В звістка про загибель Якова де Бальмена
Г участь у Кирило-Мефодіївському братстві
Д робота над альбомом «Живописна Україна»
16. Критичний портрет української еліти подає Т. Шевченко у творі
А «Кавказ» Б «Гайдамаки»
В «До Основ’яненка» Г «І мертвим, і живим…»
Д «Сон» («У всякого своя доля…»)
2 рівень
Завдання 17-19 передбачають установлення відповідності.
До кожного рядка, позначеного БУКВОЮ, доберіть відповідник, позначений ЦИФРОЮ (завдання
17-20 - 1б.)
17.Установіть відповідність між назвами творів та їх персонажами
1 «Гайдамаки»
2 «Кавказ»
3 «Катерина»
4 «Наймичка»
А Трохим та Настя
Б москаль Іван
В Ярема Галайда
Г Прометей
Д Євдокія
18.Установіть відповідність
1 «І мертвим, і живим...»
2 «Ісаія. Глава 35»
3 «Причинна»
4 «Тарасова ніч»
А поема
Б переспів
В містерія
Г посланіє
Д балада
19.Установіть відповідність між твором Т. Шевченка та поетичними рядками з нього.
1 «І мертвим, і живим...»
2 «Ісаія. Глава 35»
А Нема на світі України,
Немає другого Дніпра;
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра
3 «До Основ’яненка»
4 «Тарасова ніч»
Б Полюбила молодого,
В садочок ходила,
Поки себе, свою долю
Там занапастила.
В Оживуть степи, озера,
І не верствовії,
А вольнії, широкії,
Скрізь шляхи святії
Простеляться
Г На розпутті кобзар сидить
Та на кобзі грає,
Кругом хлопці та дівчата,
Як мак процвітає
Д Утни, батьку, орле сизий!
Нехай я заплачу,
Нехай свою Україну
Я ще раз побачу
ІІІ рівень
Завдання 20 (творчого характеру)
20. Виконайте одне із завдань
Чому Іван Франко назвав поему «Сон» «сміливим маніфестом слова проти темного царства»?
Відповідь обґрунтуйте.
До боротьби за волю свого народу стають найсміливіші, найвідданіші його сини. Чи можна Т.
Шевченка назвати патріотом? Відповідь обґрунтуйте.
Тарас Шевченко для України і в Україні житиме вічно. Він сьогодні, як ніколи, органічно злився зі своїм великим, нескореним народом і твердо ступає повсюдно у вільній державі, підсвідомо і свідомо через уста кожного із мучеників нації незалежно від віку промовляє до кривдників:
…не втечете
І не сховаєтеся; всюди
Вас найде правда-мста; а люде
Підстережуть вас на тоте ж,
Уловлять і судить не будуть,
В кайдани туго окують,
В село на зрище приведуть…
("Осія. Глава XIV").
Безневинне Шевченкове страждання – це символ довгих років розп'яття, винищення українського народу. Мучеництво Кобзаря зробило його особистістю просвітленою і наскрізь просякнутою страшними передчуттями апокаліптичності і невідворотності найжахливіших сценаріїв у долі України на багато століть:
Погибнеш, згинеш, Україно,
Не стане знаку на землі...
("Осія. Глава XIV").
На противагу цим словам митець напише й такі, де беззастережно віритиме в торжество правди і справедливості:
Чи буде правда меж людьми?
Повинна буть, бо сонце стане
І осквернену землю спалить.
("О люди! Люди небораки!").
Поет, перебуваючи в 1843 і 1845 рр. в Чигирині, висловить свої найгіркіші і найобурливіші почуття щодо сплюндрованості центру козацької слави в XVII–XVIII століттях, перетворення його на пустку в 1793 році під час приєднання до Російської імперії:
Гетьмани, гетьмани, якби-то ви
встали,
Встали, подивились на той Чигирин,
Що ви будували, де ви панували!
Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали
Козацької слави убогих руїн.
("Гайдамаки").
Незабутній Петро Яцик, меценат, громадянин Канади українського походження, на кошти якого організовувалися мовні конкурси, присвячені підняттю престижу української мови, колись зауважив, що "в усіх Шевченкових творах ми часто зустрічаємо слово "Україна", але в жодному місці немає там слова "український". Не було держави – не було й народу в сприйнятті поета. Була територія, яка страшно каралась то "за Богдана", то "за скаженого Петра", то "за панів отих поганих"… Каралась давно, каралась недавно, карається зримо зараз на всіх майданах великого краю. Беззастережно й не оглядаючись навколо, славні сучасні герої разом із священними лозунгами "Слава Україні" – "Героям слава"
Святую правду на землі
І прорекли, і розп'ялись
За воленьку, святую волю!
("Марія").
Шевченкове слово адресоване читачеві чистому серцем, впевненому у своїй позиції. Живе Кобзареве слово аж надто не до вподоби обивателям, людям аморфним, схильним до рабства, без чіткої позиції там, де потрібно про неї заявити, холуям, які в найдраматичніші моменти сучасної історії хочуть служити всім, заявляючи про свою нейтральність, хоч насправді підтримують зло, неправду і деспотизм. Такі люди клянуться навіть у любові і пошані до Шевченкової творчості, але щоб без гостроти, "чтобы шото лёгенькое, чтобы не напрягало", лиш би не промовляло до совісті, не зачіпало проблеми честі і безчестя, проблеми чесності перед власним "я". Не один промовець, виходячи на сцену, зронює лжесльозу від Шевченкового "Садка вишневого коло хати", від гудіння хрущів і ще від багато якого "іння". Звичайно, так найлегше уникнути для себе того, що зачепить приспану совість, будитиме від сну байдужості. Натомість мало хто насмілиться цитувати ті слова, в яких автор порушує проблему національного сорому, гідності, честі і відповідальності перед власним народом:
Раби, підножки, грязь Москви,
Варшавське сміття – ваші пани,
Ясновельможнії гетьмани.
Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної Украйни!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучше, як батьки ходили!
("І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні
і не в Украйні моє дружнєє посланіє").
Мотиви загребущості, агресивного ставлення до України з боку Російської імперії, неготовність і небажання прийняти її вільною, розцінення її як загрози поваленню споконвічного деспотизму звучать сьогодні не менш гостро й злободенно. Сцени ненависницьких випадів щодо нашої держави, про які писав і томився в тюрмах Тарас Шевченко, вражають не лише українців, але й весь цивілізований світ. Тож творчість українського митця, 200-річчя від дня народження якого ми відзначаємо, тим і є такою важливою для нас, що він, пишучи про минуле України, передрік нам наше майбутнє.
Нещодавно я прочитала цікаву та щиру казку «Хуха-Моховинка» В.Короліва-Старого. Це чудова розповідь про маленьку лісову істоту, яка має «велике» серце.
Казка навчає нас любити рідних та близьких, бути небайдужими та уважними до інших. Хуха сумує без своїх друзів: «тяжко жити без рідного товариства». Вона показує нам приклад ввічливості: «попрощалася, красненько подякувала гостинним козам». Маленька істота працьовита, добра, слухняна, лагідна.
Страждання, самотність, холод та голод випали на долю Моховинки, але вона сміливо та терпляче долає всі труднощі: знесилена «мандрувала все дал сть та кмітливість ставали їй у пригоді: «під нею було кілька щілин, якими можна було пролізти». Коли сталося нещастя у хліві, хуха швидко прийшла на до покликала дітей, потім дорослі врятували козу Лиску.
У вчинках маленької лісової істоти ми бачимо великий оптимізм, мрію та надію про краще життя. Вміння пробачати – дуже добра риса хухи. Автор на прикладі Моховинки спонукає нас бути добрими, працьовитими, пробачати іншим, робити добро. Вона може бути для нас добрим прикладом.
Объяснение: