2. Визначте художні засоби в наведеному фрагменті твору «Місце для дракона»:
«День заходив за гори, і на галявину почали сповзатися сутінки, наче половці, припадаючи до землі, і світло відступало перед ними, спорхувало вгору й відлітало в незнану височінь».
НАША мова унікальна яка займає перші місця в світі
І нажаль є такі слова які руйнують нашу чудову мову а саме нецензурна лексика. Навіть той факт що в українській мові зовсім немає нецензури, не врятувало мову від нецензури, яка прийшла від східних сусідів (Росія). А також суржик руйнує нашу мову адже як ми знаємо, суржик це змішана мова української і російської. І нажаль велика часта українців спілкуються цією "мовою"(суржиком)
Объяснение:
Якщо що на основі цього напиши свій висновок або закінчення)
Відповідь:
7. Дядько Себастіян допоміг Михайлику потрапити на виставу, а сам пішов далі. то му що хлопцю і так було соромно. Він вже майже не плакав, а якби дядько таки залишився та ще й почав би соромити хлопця при всіх, то Михайлик розрюмсався б, що могло б виглядати для хлопця трішки принизливо.
Цитата: — Олександре, дай хлопчаковi контрамарку, щоб не ганяли його, наче солоного зайця. — Далi вiн лише приторкнувся рукою до моєї голови i пiшов у школу. Я знаю, чого дядько Себастiян не зупинився: вiн бачив, що мої сльози були на пiдходi, а вiн мав делiкатну душу.
8. Мар"яна побажала Михайлику, щоб він учився. Звичайна селянська дівчина бачила як малий хлопець тягнеться до науки, розуміла, що хлопчина дуже кмітливий і здібний. Думаю, що вона помітила як її господарі - піп з сином - потішалися над малим хлопцем лише тому, що він з бідної селянської родини. Їй дуже хотілося, щоб у Михайлика була можливість доказати усім, що бідність ще не вирок, і що "мужицькі діти" також на щось здатні.
Цитата: — Атож! — гордовито сказала Мар'яна, а далi нахилилась до мене й поцiлувала в щоку. — Прощавай, Михайлику, прощавай, моя радiсть, бо вже нескоро, нескоро побачимось. I вчися, Михайлику, та так учися, щоб усi знали, якi то мужицькi дiти. Хай не кажуть нi пани, нi пiдпанки, нi рiзна погань, що ми тiльки бидло. Були бидлом, а тепер — зась!
Пояснення: