Варто відзначити , що фольклор це не тільки мистецтво слова , усна поезія. У ньому також присутні елементи театралізації – жести , інтонація , міміка , тому що всі твори виконуються наживо. Наприклад , частівки досі співають під акомпанемент гармоні або балалайки , нерідко невід’ємною частиною пісень є танець. Таким чином , усна народна творчість органічно поєднує в собі характерні особливості декількох видів мистецтв .Завдяки тривалому шляху історичного розвитку , у фольклорі знайшли відображення найрізноманітніші сторони життя народу , фольклор відрізняється жанровим багатством і різноманітністю. Це прислів’я та приказки , загадки та казки , календарна та сімейно – побутова обрядова поезія , билини , легенди , перекази , а також балади , історичні та ліричні пісні , драматичні твори , частівки , дитячий фольклор.Крім загальних жанрів , таких , як казки , загадки , прислів’я , у фольклорі кожного народу є тільки йому притаманні різновиди . Так , тільки в українській народній творчості існують коломийки і думи , але немає властивих російському фольклору частівок і билин .У фольклорі дуже велике значення мають традиції. Це виражається в тому , що протягом багатьох століть зберігається відносна стійкість « словесного тексту наспіву і характеру виконання » , сюжетних ліній і героїв , виразних засобів і форм. Тобто від покоління до покоління твір передається без істотних змін . У результаті такого підходу , по записах, зроблених збирачами фольклору в XVII -XIX століттях , можна скласти уявлення про билинах XI -XIII століть чи про історичні піснях , складених 500-600 років тому.Усна народна творчість є не тільки цінним внеском у скарбницю світової культури , а й має важливе пізнавальне та естетичне значення .
Маруся Чурай народилася в 1625 році в родині козацького сотника Гордія. Після смерті батька вона залишилася жити з матір’ю в Полтаві, на той момент дівчині було приблизно 13 років. В молодості у дівчини було багато шанувальників, до яких належав і молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку, синові хорунжого Полтавського полку, з яким була таємно заручена. Коли в 1649 році почалася Хмельниччина, Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутися. Дівчина чекала його приблизно 4 роки. Проте, повернувшись до Полтави, Гриць уже не звертав уваги на Марусю, так як полюбив іншу – Галю із заможної полтавської родини. Ображена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, яке випадково випив Гриць. Влітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іван Іскра, де зазначалося дарувати їй життя «за заслуги її батька та солодкі пісні». Для спокути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись у 1653 році до Полтави померла в 28 років, не перенісши смерті коханого.
Варто відзначити , що фольклор це не тільки мистецтво слова , усна поезія. У ньому також присутні елементи театралізації – жести , інтонація , міміка , тому що всі твори виконуються наживо. Наприклад , частівки досі співають під акомпанемент гармоні або балалайки , нерідко невід’ємною частиною пісень є танець. Таким чином , усна народна творчість органічно поєднує в собі характерні особливості декількох видів мистецтв .Завдяки тривалому шляху історичного розвитку , у фольклорі знайшли відображення найрізноманітніші сторони життя народу , фольклор відрізняється жанровим багатством і різноманітністю. Це прислів’я та приказки , загадки та казки , календарна та сімейно – побутова обрядова поезія , билини , легенди , перекази , а також балади , історичні та ліричні пісні , драматичні твори , частівки , дитячий фольклор.Крім загальних жанрів , таких , як казки , загадки , прислів’я , у фольклорі кожного народу є тільки йому притаманні різновиди . Так , тільки в українській народній творчості існують коломийки і думи , але немає властивих російському фольклору частівок і билин .У фольклорі дуже велике значення мають традиції. Це виражається в тому , що протягом багатьох століть зберігається відносна стійкість « словесного тексту наспіву і характеру виконання » , сюжетних ліній і героїв , виразних засобів і форм. Тобто від покоління до покоління твір передається без істотних змін . У результаті такого підходу , по записах, зроблених збирачами фольклору в XVII -XIX століттях , можна скласти уявлення про билинах XI -XIII століть чи про історичні піснях , складених 500-600 років тому.Усна народна творчість є не тільки цінним внеском у скарбницю світової культури , а й має важливе пізнавальне та естетичне значення .
Маруся Чурай народилася в 1625 році в родині козацького сотника Гордія. Після смерті батька вона залишилася жити з матір’ю в Полтаві, на той момент дівчині було приблизно 13 років. В молодості у дівчини було багато шанувальників, до яких належав і молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку, синові хорунжого Полтавського полку, з яким була таємно заручена. Коли в 1649 році почалася Хмельниччина, Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутися. Дівчина чекала його приблизно 4 роки. Проте, повернувшись до Полтави, Гриць уже не звертав уваги на Марусю, так як полюбив іншу – Галю із заможної полтавської родини. Ображена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, яке випадково випив Гриць. Влітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іван Іскра, де зазначалося дарувати їй життя «за заслуги її батька та солодкі пісні». Для спокути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись у 1653 році до Полтави померла в 28 років, не перенісши смерті коханого.
Объяснение: