23 . Установіть відповідність між автором і подією у його творі.

1. А.Малишко. 2 . В. Івасюк. 3. О. Гаврош. 4. Г.Могильницька. 5.О.Теліга.

А Сільський хлопчина стає всесвітньо відомим чемпіоном з важкої атлетики та боротьби.

Б Мати на зорі проводжала сина у далеку дорогу.

В Мати все чекає сина, що вже загинув на дорогах війни,і з його серця мальва проросла і кров’ю зацвіла…

Чом ти не прийшов, Як мiсяць зiйшов? Я тебе чекала. Чи коня не мав? Чи стежки не знав? Мати не пускала? Чи коня не мав? Чи стежки не знав? Мати не пускала? I коня я мав, I стежку я знав, I мати пускала. Найменша сестра, Бодай не зросла, Сiдельце сховала. Найменша сестра, Бодай не зросла, Сiдельце сховала. А старша сестра, Сiдельце знайшла, Коня осiдлала. Поїдь, братику, До дiвчиноньки, Що тебе чекала. Поїдь, братику, До дiвчиноньки, Що тебе чекала. Тече рiченька, Невеличенька, Схочу - перескочу. Вiддайте мене, Моя матiнко, За кого я хочу. Вiддайте мене, Моя матiнко, За кого я хочу. Чом ти не прийшов, Як мiсяць зiйшов? Я тебе чекала. Чи коня не мав? Чи стежки не знав? Мати не пускала? Чи коня не мав? Чи стежки не знав? Мати не пускала? Чом ти не прийшов... Чом ти не прийшов... Чом ти не прийшов...

1.На самому краї села, од вигону, стояла невеличка хатка, вікнами на широкий шлях. З-за хатки виглядали невеличкі хлівці, повіточки; трохи далі — тік; за током — огород; а все кругом обнесено низенькою ліскою. Зразу видно було, що то плець не дуже заможного хазяїна. Не достатки, а тяжка праця кидалась в вічі. Хата хоч старенька, та чепурна, біла, — видно, біля неї ходили хазяйські руки; двір виметений, чистий; огорожа ціла, хоч і низенька, а ворота дощані-хрещаті. 
2.А й дитина ж то вийшла — на славу! Повновиде, чорняве, головате, розумне... Тільки якесь невеселе, вовчкувате, тихе. Другі діти жваві, — як дзиґа крутиться, на місці не всидить... Скажеш йому: дай те! дай друге! — як стріла пуститься... Чіпка, як його звали, — не такий, ні! Оце, було, Мотря чи Оришка скаже: «Подай, Чіпко, води!», або — ножа, або — веретено...» То він і почне: «А де ж воно лежить, чи стоїть?» Отак розпитає, повагом устане, повагом піде, підніме й повагом подасть...