Твір "Гуси-лебеді летять" є автобіографічною. Головний герой- Михайлик, у якого було дуже тяжке дитинство. Матір дуже любила землю, тому на самоті розмовляла з нею. Його мати нехотіла щоб вінвчився читати, Але він винишпорював книжки. Дуже сподобалося як він коли взяв тихо в мами насіння гарбузове щоб обміняти його на книжку, але по дорозі вінвідав його бідним. Коли приїхав батко він віддав його в школу. Але коли настала зима в нього не було чобіт, щоб туди ходити, то батько носив його в школу на руках. Одного дня йому батько подарував чоботи, він так радів. Коли був театр він думав як туди попасти, та хотів змахлювати, але йому дали йонтрамарку. (Вибачаюсь якщо пробіл не поставленний, прогано працює!)
Людина щаслива у праці, у творенні чогось нового, доброго і корисного. Мірилом для кожного з нас є власна совість. Немає значення чи ти поет, чи художник, чи вчитель, чи лікар, чи простий селянин. Праця повинна бути чесною. В. Крищенко пише: Поміж гучних фанфарних нот Проходить істина без крику. Нас піднімає до висот Лиш праця − чесна і велика. Дуже вдало сказав Борис Грінченко: Не велике я поле зорав, Та за плугом ніколи не спав. Щоб робив, те робив я до краю І всю силу, що мав я і маю, На роботу невпинную клав. Лише чесна і самовіддана праця можуть зробити кожного з нас щасливими. Українці − дуже працьовита нація. Ще з давніх часів про нас говорять як про добрих хліборобів. Хоч праця на землі − важка, проте вона − чесна. Які чудові слова В. Симоненка: Праця людини − окраса і слава, Праця людини − безсмертя її. Наш час ставить нові вимоги до праці. Та все ж ми повинні так відноситися до праці, щоб вона була для нас внутрішньою потребою. Г. Сковорода ще у далекі часи підносив ідею природної праці. Він обстоював думку про те, що праця з нахилом, за покликанням, за здібностями приносить щастя людині і користь суспільству
