У цій легенді йде мова про часи кріпаччини. Жила в одному з сіл звичайна жінка з сином, який дуже любив тваринний і рослинний світ. Ставши дорослим, хлопчик допомагав матері по господарству, випасав худобу. Він був надзвичайно обдарований, працьовитий, намагався завжди допомагати іншим людям. Одного разу, випасаючи овець, він зустрівся з чарівником дідом Капушем. Дід став навчати хлопця різним премудростям, які допомагали хлопцю розуміти оточуючий світ, світ природи. Через деякий час хлопчик навчився настільки добре розуміти природу, що став її невід’ємною частиною. Від односельців за свої надзвичайні здібності він отримав ім’я Планетник, тобто людина не від світу цього, людина, яку не можуть зрозуміти інші люди. Одного року, коли великі зливи, а потім і засуха, завдали великої шкоди врожаю селян, люди звинуватили в тому Планетника, бо на їх думку, він знався з нечистою силою, хоча хлопець до цього був непричетним. Люди, які так і не зрозуміли душу хлопчика, прокляли Планетника й вирішили його стратити, звинувативши «чародія» у всіх своїх бідах. Хлопця ув’язнили, але мати за до квітучого нарцису звільнила сина. З благословення матері Планетник перетворився на вогняну кулю і піднявся в небо, залишившись там навіки.
Я гадаю що притча Емми Андієвської "Говорюща риба" вийшла гарна , повчальна ... Але звісно кінець сумний , тому що така гарна, говорюща риба зажарилась на плиті я проста риба. Її ззвісно шкода, але рибальці буде повчання, що потрібно говорити до кінця , наприклад те що твій друг - це риба, людина або щосб інше. І всеж таки, його жінка була теж винна, бо вона навіть не помітила риби під ногами, та ще й говорющої ! Я га тепер буде говорити все , і до кінця , а його жінка буде уважнішою , і менеше буде розмовляти , бо саме за цього вона і не помітила риби ! Аще нехай друзі рибалки будуть йому більше співчувати, і він їм теж. Взагалі на мою думку , в цій притчі мораль в тому що потрібно менше говорити , говорити до кінця та інш...
У цій легенді йде мова про часи кріпаччини. Жила в одному з сіл звичайна жінка з сином, який дуже любив тваринний і рослинний світ. Ставши дорослим, хлопчик допомагав матері по господарству, випасав худобу. Він був надзвичайно обдарований, працьовитий, намагався завжди допомагати іншим людям. Одного разу, випасаючи овець, він зустрівся з чарівником дідом Капушем. Дід став навчати хлопця різним премудростям, які допомагали хлопцю розуміти оточуючий світ, світ природи. Через деякий час хлопчик навчився настільки добре розуміти природу, що став її невід’ємною частиною. Від односельців за свої надзвичайні здібності він отримав ім’я Планетник, тобто людина не від світу цього, людина, яку не можуть зрозуміти інші люди. Одного року, коли великі зливи, а потім і засуха, завдали великої шкоди врожаю селян, люди звинуватили в тому Планетника, бо на їх думку, він знався з нечистою силою, хоча хлопець до цього був непричетним. Люди, які так і не зрозуміли душу хлопчика, прокляли Планетника й вирішили його стратити, звинувативши «чародія» у всіх своїх бідах. Хлопця ув’язнили, але мати за до квітучого нарцису звільнила сина. З благословення матері Планетник перетворився на вогняну кулю і піднявся в небо, залишившись там навіки.
Я га тепер буде говорити все , і до кінця , а його жінка буде уважнішою , і менеше буде розмовляти , бо саме за цього вона і не помітила риби ! Аще нехай друзі рибалки будуть йому більше співчувати, і він їм теж.
Взагалі на мою думку , в цій притчі мораль в тому що потрібно менше говорити , говорити до кінця та інш...