Маруся чурай відома поетеса її творчість посіла важливе місце у розкішному саду поезіїї. її пісні козаки співали у походах з її піснями зустрічали і уславлбвали козаків . наприклад її пісня "віють вітри віють буйні " у цій пісні маруся оплакуе своє життя що вона без коханого а без нього і світ їй не милий пісня."ой неходи грицю"вона взяла зі свого життя . її дуже любили і поважали за її пісні та і її батько був козаком і захищав богдана хмельницького у бою.іще у народі її порівнювали здавньогрецькою поетессоюсапфо
Жив собі у минулому столітті на Закарпатті богатир Іван Фірцак, якого ще звуть Іваном Силою. Це була реальна постать нашої історії. Люди прозвали його ще Кротоном на честь давньогрецького силача, що міг носити бика на плечах. Іван сам теж міг носити биків на плечах. Можна вважати Івана Силу гордістю історії України. Таких людей треба більше, бо вони – великі та яскраві особистості.
Я читав художній твір про цього силача. Він називається «Неймовірні пригоди Івана Сили». Там розповідається, як Іван виборов титул найсильнішої людини світу. А починав він з важкої селянської роботи, а потім з вантажника на вокзалі. Твір розповідає про справжню дружбу, адже багато чим Іван завдячував своєму тренерові доктору Брякусу. Той зумів розпізнати його талант. На жаль, тренер рано загинув та не побачив світової перемоги учня.
Іван Сила був такою міцною людиною, що міг лежати на товченому склі, тягати зубами вантажівки, розривати ланцюги з заліза. Одного разу, коли він ще жив у карпатському селі, він мав орати поле плугом з коровою. Йому стало шкода тварини, тому він запряг до плугу себе замість корови та сам виорав поле.
Мені Іван Сила подобається тому, що він наполегливо тренувався та зумів показати усім свій талант. Я ще бачив про нього український фільм, що так і названий: «Іван Сила». Щоб ставати сильнішим, парубок цілими днями усюди носив з собою гирю у двадцять п’ять кілограмів. Він навіть їздив з нею у трамваях! А пізніше вже навчився такими гирями жонглювати! Іван – сильна духом та цілеспрямована людина. Він – приклад справжнього спортсмена.
Жив собі у минулому столітті на Закарпатті богатир Іван Фірцак, якого ще звуть Іваном Силою. Це була реальна постать нашої історії. Люди прозвали його ще Кротоном на честь давньогрецького силача, що міг носити бика на плечах. Іван сам теж міг носити биків на плечах. Можна вважати Івана Силу гордістю історії України. Таких людей треба більше, бо вони – великі та яскраві особистості.
Я читав художній твір про цього силача. Він називається «Неймовірні пригоди Івана Сили». Там розповідається, як Іван виборов титул найсильнішої людини світу. А починав він з важкої селянської роботи, а потім з вантажника на вокзалі. Твір розповідає про справжню дружбу, адже багато чим Іван завдячував своєму тренерові доктору Брякусу. Той зумів розпізнати його талант. На жаль, тренер рано загинув та не побачив світової перемоги учня.
Іван Сила був такою міцною людиною, що міг лежати на товченому склі, тягати зубами вантажівки, розривати ланцюги з заліза. Одного разу, коли він ще жив у карпатському селі, він мав орати поле плугом з коровою. Йому стало шкода тварини, тому він запряг до плугу себе замість корови та сам виорав поле.
Мені Іван Сила подобається тому, що він наполегливо тренувався та зумів показати усім свій талант. Я ще бачив про нього український фільм, що так і названий: «Іван Сила». Щоб ставати сильнішим, парубок цілими днями усюди носив з собою гирю у двадцять п’ять кілограмів. Він навіть їздив з нею у трамваях! А пізніше вже навчився такими гирями жонглювати! Іван – сильна духом та цілеспрямована людина. Він – приклад справжнього спортсмена.