Походження і розвитокналежить до найскладніших фольклорних жанрів. появу відносять до середньовіччя. провансальці називали даний жанр танцювальною піснею, французи характеризували як ліричний вірш, ійці - як сюжетні поеми ліро-епічного характеру. у хіх ст. в росії, україні, за визначенням м.максимовича, м.костомарова, таким словом називали літературні та народнопісенні твори. на сьогодні існує кілька визначень . пропонуємо одне з них:- невеликий за обсягом віршований сюжетний гостродраматичний ліро-епічний твір, в якому відображаються напружені конфлікти в особистому та громадському житті. корені - в календарно- і родинно-обрядовій пісенності. найдавніший запис знаходимо в рукописній книзі чеського фольклориста яна благослава „дунаю, дунаю, чому смутен течеш". найпродуктивнішим періодом вважають хv-хvіі ст. з хіх ст. публікуються у багатьох збірниках українського фольклору. ґрунтовно досліджував і.франко („жіноча неволя в руських піснях народних", 1883), наукові розвідки цьому жанру усної народної творчості присвятили о.потебня, ф.колесса, к.квітка та ін. національні сюжети, символи й образи знайшли відображення у творчості т.г.шевченка („тополя", „причинна", „утоплена", „катерина" тощо). широко використовували традицію поети початку хх ст. (п.карманський „українська ", м.вороний „бондарівна", в.еллан „ про любов" тощо. найповніше видання „" у серії „народна творчість" було здійснено у 1987 році. фольклорист о.дей опублікував „каталог українських народних ".
Остап Бульбенко – старший син Бульби, разом зі своїм братом закінчив семінарію і після закінчення навчання повернувся додому. Читач дізнається про те, як показав себе Остап в семінарії з декількох епізодів: Остап спочатку не хотів вчитися і намагався втекти, але з часом взявся за розум. По-справжньому цей персонаж розкривається в похід на поляків. Остап постає перед нами гідним сином свого батька: хоробрим, сильним козаком, який наділений аналітичними здібностями.
Незважаючи на те, що Остап потрапляє в полон до поляків, козак не втрачає самовладання і властивої його твердості характеру. Після сцени страти у читача не залишається сумнівів в тому, що Остап по праву гідний називатися справжнім козаком. Герой йде на лобне місце без страху, з гідністю зустрічаючи смерть.
Андрій відрізняється і від брата, і від батька. Можна сказати, що від своєї матері він взяв ліричний склад душі, а від батька – рішучість і волю до перемоги. Можна сказати, що саме це поєднання і стало для юнака фатальним.
У військових справах Андрій не відставав від свого брата, а часом здійснював таке, що ні одному козаку навіть в голову прийти не могло. Молодого хлопця чарують битви, гулянки, мечі, шпаги, набіги – все те, з чого складається козацька життя. Образ Андрія створений Гоголем в романтичному ключі. Читач розуміє, що Андріе борються два протилежні початки: бажання любити й чинити за велінням серця і бажання служити рідному краю, стояти на сторожі свободи і незалежності.
Остап Бульбенко – старший син Бульби, разом зі своїм братом закінчив семінарію і після закінчення навчання повернувся додому. Читач дізнається про те, як показав себе Остап в семінарії з декількох епізодів: Остап спочатку не хотів вчитися і намагався втекти, але з часом взявся за розум. По-справжньому цей персонаж розкривається в похід на поляків. Остап постає перед нами гідним сином свого батька: хоробрим, сильним козаком, який наділений аналітичними здібностями.
Незважаючи на те, що Остап потрапляє в полон до поляків, козак не втрачає самовладання і властивої його твердості характеру. Після сцени страти у читача не залишається сумнівів в тому, що Остап по праву гідний називатися справжнім козаком. Герой йде на лобне місце без страху, з гідністю зустрічаючи смерть.
Андрій відрізняється і від брата, і від батька. Можна сказати, що від своєї матері він взяв ліричний склад душі, а від батька – рішучість і волю до перемоги. Можна сказати, що саме це поєднання і стало для юнака фатальним.
У військових справах Андрій не відставав від свого брата, а часом здійснював таке, що ні одному козаку навіть в голову прийти не могло. Молодого хлопця чарують битви, гулянки, мечі, шпаги, набіги – все те, з чого складається козацька життя. Образ Андрія створений Гоголем в романтичному ключі. Читач розуміє, що Андріе борються два протилежні початки: бажання любити й чинити за велінням серця і бажання служити рідному краю, стояти на сторожі свободи і незалежності.