9.З чим порівнював дід Прокіп Олеся:
А)самотнім птахом;Б)квіткою в полі;
В)деревцем в пагоні;Г)сухою гілкою на дереві.
10.Прозові та поетичні твори писав:
А)Г.Тютюнник;Б)Є.Гуцало;В)С.Васильченко;
Г)М.Вінграновський.
11.Чому Сіроманець переслідував Чепіжного:
А)той був для нього здобиччю;
Б)хотів налякати;
В)він убив увесь його вовчий рід;
Г) той забрів на його територію.
12.Хто з героїв твору "Сіроманець" товаришував з вовком:
А) Шевчук з Побігайлом;
Б)Василь Чепіжний;
В)Сім'я Петра Ляха.
Хто з нас не любить книжок? Дійсно, важко уявити таку людину. У народі кажуть: "Хто багато читає, той багато й знає". Кожен — інтелігент, бізнесмен, робітник — має хоча б невеличку особисту бібліотеку.
Я досить часто відвідую районну юнацьку бібліотеку. Там завжди стоїть тиша й можна самому ходити між стелажами. Та коли уважно прислухаєшся, то можна почути, як книги пошепки розмовляють із тобою. Вони розкажуть чарівну казку, цікаву повість, з їх сторінок забринять невідомі вірші, які ми пам'ятаємо довго, а можливо, й ціле життя. Саме з книжок ми дізнаємося про те, як живуть народи різних країн, як виборюють вони свободу, а ще дізнаємося про відкриття науки й техніки, про рослини й тварин, про планети, зірки й туманності. З давніх-давен письменники, учені відображали в книжках знання та досвід поколінь, зберігаючи це все для нащадків.
А колись у прадавні часи на світі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. Замість сторінок пращури використовували каміння, дерево, стіни печер. Пізніше почали писати на глині, але це було також не дуже зручно. Справжній папір, схожий на той, що на ньому ми пишемо сьогодні, з'явився кілька століть тому. Відтоді й почали в усьому світі писати на папері.
Книга в Україні завжди користувалася великою пошаною. "Велика користь буває від учення книжного. Книги — це ріки, що напоюють світ, це джерела мудрості", — писав давньоукраїнський літописець. Зрозуміло, чому в Київській Русі існували книгозбірні при церквах, монастирях, при князівських та боярських дворах. Про це переконливо свідчать історичні джерела — ті самі книжки.
Я не можу уявити свого життя без книги.
Объяснение:
надеюсь что :)
По-перше , така якість , як людяність вона насправді дуже допомагає людині в житті. Взагалом без неї не можливо досягнути нічого. За відсутності людяності наше життя стане «сірим» буденним , ми перестанемо відчувати радість від оточуючих людей . Почнемо негативно ставитися до друзів і почнемо зневажати сім’єю .
Прикладом цього може слугувати , твір Нечуя-Левицького «кайданків сім’я» . На мою думку у головних героїнь відсутня людяність - зовсім. Невістки не могли зменшитись, це прояв нелюдяності .
По-друге , людяність може проявлятися не тільки до людей , а і до тварин , до природи . Так як людина найрозумніше творіння на Землі , вона повинна тримати все під контролем і берегти те , що має.
Прикладом цього може слугувати журнал «Збережи природу» . Кожного дня вони друкують статті з новими досягненнями по збереженні природи і навколишнього світу .
Отже, людяність це найголовніший фактор людини, який допомагає у досягненні мети , кар’єри .