твір „Мріє, не зрадь” написаній у Грузії 1905 року. Вірш подається в тій частині 12-томника, що називається „Поза збірками”. Образ мрії персоніфікований, але, хоч він є таким від самого початку вірша, слід зазначити, що авторка опирається на усталену (широко вживану) структуру підміни я / в мені на я / ти, яку поети використовують як поетичну формулу жанру „розмови із музою”. Оптимізмом пройнятий вірш. Леся Українка протиставляє критерій краси критерію правди. Мотив вірша — поєднання слова зі служінням музі. Авторка спрямовує своє слово не на змалювання громадянської чи національної проблематики, вона начебто скидає з себе соціальну відповідальність. Письменниця хоче віддати всю себе музі. Іде туга за вимовленим, об'єктивним „певним” словом. Леся Українка намагається відірватися від заангажованого дискурсу.
Митько і Сергій навчалися у 5-му "Б" класі однієї зі шкіл Києва. Щоб стати шестикласниками, вони складали іспити. Найкращими учнями не були. "Не дуже-то ви й перепрацювались", — зауважує Сергійкова мама. А із суперечки друзів дізнаємося, що за минулий рік у Сергія була трійка з фізкультури, а в Митька — з малювання.
Хлопці не дуже сумлінно ставилися до навчання. Так, замість того, щоб самим зібрати гербарій, "позичили" його в Митькового брата. "Мало любили ботаніку", та й "зоологія не вигравала в хлоп'ячій уяві привабливими веселковими барвами". Однак під час канікул друз ювали багато книжок із зоології, полюбили цю науку, а з нею й уроки, з яких раніше втікали. Отож у хлопців є всі шанси стати кращими учнями.
твір „Мріє, не зрадь” написаній у Грузії 1905 року. Вірш подається в тій частині 12-томника, що називається „Поза збірками”. Образ мрії персоніфікований, але, хоч він є таким від самого початку вірша, слід зазначити, що авторка опирається на усталену (широко вживану) структуру підміни я / в мені на я / ти, яку поети використовують як поетичну формулу жанру „розмови із музою”. Оптимізмом пройнятий вірш. Леся Українка протиставляє критерій краси критерію правди. Мотив вірша — поєднання слова зі служінням музі. Авторка спрямовує своє слово не на змалювання громадянської чи національної проблематики, вона начебто скидає з себе соціальну відповідальність. Письменниця хоче віддати всю себе музі. Іде туга за вимовленим, об'єктивним „певним” словом. Леся Українка намагається відірватися від заангажованого дискурсу.
Митько і Сергій навчалися у 5-му "Б" класі однієї зі шкіл Києва. Щоб стати шестикласниками, вони складали іспити. Найкращими учнями не були. "Не дуже-то ви й перепрацювались", — зауважує Сергійкова мама. А із суперечки друзів дізнаємося, що за минулий рік у Сергія була трійка з фізкультури, а в Митька — з малювання.
Хлопці не дуже сумлінно ставилися до навчання. Так, замість того, щоб самим зібрати гербарій, "позичили" його в Митькового брата. "Мало любили ботаніку", та й "зоологія не вигравала в хлоп'ячій уяві привабливими веселковими барвами". Однак під час канікул друз ювали багато книжок із зоології, полюбили цю науку, а з нею й уроки, з яких раніше втікали. Отож у хлопців є всі шанси стати кращими учнями.
Объяснение:
довай