Аналіз Там сонце, як серце, дзвенить-виграє.
Кленовий листочку, дівчатко моє!
Злотава доріжка од сонця до вій...
Кленочок – листочок танцює на ній.
Там Лади-Ладусі співають пісень,
Там ночі блакитні й фіалковий день,
Там срібні ковалики квіти кують,
Там зорі – комарики в небі снують.
Ой тіні рожеві, ой сон золотий,
Ой стежка-мережка й дівчатко на ній –
Дівчатко-кленчатко, злотава струна...
Ой піня блакитна, ой срібна луна...
1. Вечірня зимова краса.
2. Придбання в магазині вина.
3. “Хороші друзі”.
4. Арешт.
5. Хист до малювання коней.
6. Байдужість хлопця до матері.
7. Прибуття тактовної родички.
8. Грубість до тітки.
9. Жахлива хвороба Славка.
10. Довгі дні в лікарні.
11. Заняття плаванням.
12. Віра у видужання.
13. За до блакитних печер.
14. Бездушний вчинок Юрка.
15. Порятунок сороки в Надії Григорівни.
16. “Хороший хлопчик вдома.”
17. Мрія Славка про фехтування.
18. Програш на чемпіонаті.
19. Нарікання найкращого друга Юрка.
20. Тренування друзів.
21. Спроба Лілі вирішити ситуацію.
22. Дуель.
23. Страждання Юрка.
24. Розмова батьків.
25. Суд над Славком.
26. До Надії-продавщині.
27. Виправдання Славка.
У п'єсі Івана Карпенка-Карого "Сто тисяч" простежується характерна для заможного селянина риса характеру — чим більше людина жадає набуття багатства, тим більше вона вчиняє заради грошей злочинів.Таким селянином був Герасим Калитка. Він скуповує землю в збіднілих селян, поміщиків, які не змогли протистояти йому та іншим поміщикам.Усе його життя, думки спрямовані на придбання землі: Сказати, шо він був скупий — так ні. Якщо нажив так хазяйство, то знав, кому продати й у кого купити.На мою думку, він бажав мати ці гроші, хотів, щоб його сусіди із заздрістю дивились на його землі. За жадобою розбагатіти він просто не бачив, що його дурять, не міг, ні, не хотів припустити цього. Та от сталось лихо: замість п'яти тисяч — ціла торба папірців.У хаті Калитки і в його госполарів.Все підпорядковано здійсненню мрії господаря.Наймити не розганяються в роботі.Сам Калитка йде на ризиковані шахрайські справи.