У збірці віршів та казок Ірини Жиленко «Казки буфетного гнома» є багато ілюстрацій. Намалювали їх Ніна та Олександр Ковалі.
Малюнки яскраві та веселі, як уся творчість поетеси. Недавно ми вчили вірш «Жар-птиця». Мені особливо сподобалася ілюстрація, де Жар-птиця вирвалась на волю і летить. Вона, немов зійшла зі сторінок казок. Просто дивовижна! Хоча надворі зима, навкруги веселковий сніг. Все переливається барвами. Сонечко усміхнулося зустрічі з птицею.
Також не може не сподобатись ілюстрація до вірша «Підкова». На білому снігу лежить одинока підкова. ЇЇ власник вже далеко-далеко. Але вона не проста, а випромінює світло. І вже маленькі сніжинки наповнилися барвами, вони різними кольорами виблискують під рідкісним сонячним промінчиком і падають на землю. Сяйво зачаровує юного читача. Дивишся на малюнок і уявляєш, що підкова довго тут не лежатиме, її скоро помітить дівчинка.
А ще дуже гарний малюнок до вірша «Гном у буфеті». На ньому я бачу велику старовинну фарфорову вазу, стару сімейну реліквію. За нею багріє червоний ковпачок маленького гнома, який є господарем буфету. У його руці пензлик, яким він «золотить на свята сервізи».
Вірші дуже світлі, а малюнки дуже кольорові. Я раджу почитати цю збірку.
«Маруся» Григорій Квітка-Основ’яненко історія написання Джерела для написання повісті «Маруся» • Дійсність українського села ХVІІІ — початку ХІХ ст. • Народна творчість: українські балади, ліричні, весільні пісні, фольклорні мотиви (любові, розлуки, смерті закоханих). Від народної поезії — образність повісті, від казки й переказу — її розповідний стиль. • Герої твору «писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування». • Майстерність у виписуванні українських краєвидів у повісті. Історія створення повісті «Маруся» Повість надрукована повністю у 1834 році у книжці «Малоросійських повістей…». Вона стала першим і найпопулярнішим твором серед сентиментальних повістей Квітки. «Маруся» була написана як аргумент того, що українською мовою можна описати глибокий і складний світ людських почуттів і філософських переконань. Над текстом повісті письменник працював багато — як ні над одним зі своїх творів. Переробляв окремі місця, додавав чи змінював епізоди, портрети й пейзажі, шліфував мову. Дуже згодилися давні й нові записи прислів’їв, приказок, весільних пісень, похоронних голосінь. Надто хвилювався Григорій Федорович за долю своєї «Марусі», як її сприйме читач? Чи не знайдуться хулителі й недоброзичливці, які почнуть кепкування з нашої мови? Адже багато хто з «учених» та «освічених» вважав, що українською мовою крім лайки й жартів, нічого не можна створити. Та побоювання_автора були марні: повість справила велике враження на читача з народу і передової інтелігенції. Перекладена самим автором російською мовою і надрукована в журналі «Современник», вона і в Росії користувалася великою популярністю.
У збірці віршів та казок Ірини Жиленко «Казки буфетного гнома» є багато ілюстрацій. Намалювали їх Ніна та Олександр Ковалі.
Малюнки яскраві та веселі, як уся творчість поетеси. Недавно ми вчили вірш «Жар-птиця». Мені особливо сподобалася ілюстрація, де Жар-птиця вирвалась на волю і летить. Вона, немов зійшла зі сторінок казок. Просто дивовижна! Хоча надворі зима, навкруги веселковий сніг. Все переливається барвами. Сонечко усміхнулося зустрічі з птицею.
Також не може не сподобатись ілюстрація до вірша «Підкова». На білому снігу лежить одинока підкова. ЇЇ власник вже далеко-далеко. Але вона не проста, а випромінює світло. І вже маленькі сніжинки наповнилися барвами, вони різними кольорами виблискують під рідкісним сонячним промінчиком і падають на землю. Сяйво зачаровує юного читача. Дивишся на малюнок і уявляєш, що підкова довго тут не лежатиме, її скоро помітить дівчинка.
А ще дуже гарний малюнок до вірша «Гном у буфеті». На ньому я бачу велику старовинну фарфорову вазу, стару сімейну реліквію. За нею багріє червоний ковпачок маленького гнома, який є господарем буфету. У його руці пензлик, яким він «золотить на свята сервізи».
Вірші дуже світлі, а малюнки дуже кольорові. Я раджу почитати цю збірку.