Аналіз вірша Л. Костенко "Доля" по схемі:

1. Жанр твору (громадянська, інтимна, релігійна, пейзажна, філософська лірика тощо).
2. Провідний мотив вірша, його зв’язок з іншими поезіями у збірці й у всій творчості мистця.
3. Композиція твору
4. Ключові образи твору.
5.Які мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору (йдеться про лексику, тропи, фігури, фоніку), як саме?
6. Віршування (види рим б римування, віршовий розмір, вид строфи), його роль у розкритті провідного мотиву твору.
7. Підсумок (почуття і роздуми, викликані твором).

Маленький принц герой великої казки А. де Сент-Екзюпері.Дорослі не вміють любити, дружити, жаліти, радіти. Через це вони «не знаходять того, що шукають». А щоб знайти, потрібно знати всього два секрети (їх відкриває героєві Лис, який навчив маленького принца мистецтву дружби): «зірко одне лише серце», «ти завжди у відповіді за всіх, кого приручив». Дітям дано інстинктивне розуміння цих істин. Саме тому Льотчик, чий літак зазнав аварію в пустелі, приречений на смерть від спраги, якщо не полагодить свою машину, знаходить в маленькому принці друга, який позбавляє його від самотності і стає для нього тією водою, «яка буває потрібна і серцю». У маленького принца добре серце і розумний погляд на світ. Він працьовитий, вірний у любові і відданий у почуттях. Тому життя маленького принца наповнена змістом, якого немає в житті короля, честолюбця, п'яниці, ділової людини, ліхтарника, географа, - тих, кого герой зустрів у своїй подорожі. А сенс життя, покликання людини - в безкорисливій любові до тих, кому він потрібен. І маленький принц повертається до себе на астероїд, щоб піклуватися про свою єдиною Розі, яка без нього загине.Що ж про особисту зустрічі з маленьким принцом (я б хотів (а) зустрітися з ним). За багатьма причинами.По перше він дуже загадковий, мрійливість хлопчик з тверезим розумом, чистою душею! По друге його світлі почуття-що те незвичайне, так віддане вірити в любов не кожному до душі.По третє він просто запав мені до душі.Адже такий хлопчик-це щось надзвичайне!Але все ж таки якби я зустрілася з маленьким принцом я б хотів(ла)перейняти його високі моральні якості насамперед.Як би пройшла ця зустріч незнаю,про це я можу тільки мріяти!

Природа відіграє важливу роль у розвитку подій у творі. Автор, уважний гач природи, наділяє її людськими думками, почуттями. В поемі простежується глибоке знання автором степової природи — опис берегів Дінця як «срібних». Ігор хвалить Дінець, що той «сторожив» його, коли він ховався в заростях річки, й чутливі гоголі й чайки попереджали про наближення людей.Наділення природи людськими якостями простежується в тому, що вона співчуває руським, попереджає їх про небезпеку, коли ігор рушив у похід — світло сонця померкло; допомагає Ігореві в його втечі з полону; Ярославна звертається до сил природи; природа озивається на поразку руських: трава никне, дерева від горя схиляються до землі.Взаємозв’язок людини і природи гаємо у порівняннях людей з птахами, звірами: із турами, соколами, воронами, зозулею. Ігор вступає в розмову з Дінцем і отримує від нього до Злиття природи з діями людей, її дійова активність — перед битвою з половцями криваві зорі світло повідають; чорні хмари з моря йдуть; земля гуде, ріки мутно течуть, прах понад полями несеться; після поразки русичів — широкий сум іде по Русі.Значна увага у творі приділяється значимості сонця — елемента природи.Сонце співпричетне до справ дійових осіб поеми. Більш того, воно зображене поетом як світило, що володіє «даром» пророкування, завбачення: «Тоді Ігор глянув на світлеє сонце й побачив, що воно тьмою всіх його вояків прикрило»; «Сонце йому тьмою путь заступало; ніч, стогнучи йому грозою, птиць збудила...».Передчуттям трагічного результату походу князя Ігоря разом з сонцем сповнена вся природа: тут і «кривавії зорі» і «земля гуде», і «ріки мутно течуть», і «порохи поля прикривають».А ось ще одна цікава поетична інтерпретація образу сонця в «Слові...»: Ярославна, яка плаче на стінах Путивля за Ігорем звертається до сонця як до людини, як до своєрідного вищого покровителя, який посилає всім тепло, світло життя. У цьому епізоді сонце олюднене, одухотворене. В іншому епізоді сонце нарівні з людьми радіє, що Ігор повертається з полону: «Сонце світиться на небесах — Ігоркнязь в Руській землі».Таким чином, автор «Слова про похід Ігорів» — уважний гач природи, є очевидцем того, про що ним написано у творі.