Аналізуючи твори С. Руданського, ми можемо розмірковувати над тим, про що в них розповідається (тобто зміст). Ми можемо також робити висновок, як вони написані (тобто стиль автора). Що ти можеш сказати про особливості творів С. Руданського на прикладі прочитаних співомовок? Поясни свою відповідь, аналізуючи образи та художні засоби його творів.

ТОПОЛЯ – символ дівочої краси, а також жіночого й дівочого суму, їх самотності. Тополя край дороги – це образ жінки чи дівчини, котрі чекають своєї долі чи свого судженого…

Вона струнка і красива від ранньої молодості до зрілих літ. Уособлює тонку натуру, чутливу до впливу років та оточення: як з роками на тополі з’являється все більше засохлих гілок, так і людину з літами «обсідають» усе нові й нові проблеми – до невирішених старих додаються болючі нові, які вимагають вирішення. Так само, як тополя не любить рости одна, в основному, ми бачимо ряд тополь або хоча б декілька їх, так і людина не може жити самостійно: їй потрібна підтримка або хоча б присутність її рідних, друзів, знайомих.

Листя на тополі тремтить, як і на осиці, але з іншої причини: легенда каже, що під тополею лихий колисав на своїх колінах Іуду-немовля, майбутнього Христового зрадника – отож листя тремтіло від присутності нечистого і не гостя і від цього ж гілля тополине потягнулося вгору, до неба, втікаючи від «чортової колискової».

Вважають, що тополя здатна забирати з людей негативну енергію і очищати повітря від злих духів та всього шкідливого та нечестивого.

Її «зеленогороскопні» дні – з 4 по 8 лютого та з 5 по 13 серпня.

Якось одного разу знайшов Андрій поранене пташеня. Поряд проходив Петрик, побачив бідне і говорить:

—Привіт, Андріє! Що сталося з цією пташкою?

Той відповідає:

—Привіт! Я йшов додому зі школи і побачив його.

—Йдемо до мене, моя мама працює ветеринаром.

Усмішка одразу з'явилася на лиці Андрія і той сказав:

—Добре, йдемо!

Прийшовши, хлопці покликали маму Петрика і та почала оглядати його, а потім сказала:

—Зламана ніжка! Зараз я накладу бинт і воно поживе з нами.

Після цих слів вона наклала жгут і пташенятові покращало. Підстрибуючи обидва хлопці пішли по домівкам.

Так і закінчився день Андрія-героя і Петрика-рятівника.