Тарас Шевченко в моєму житті займає таке ж важливе місце, як і у всій історії України. Він – видатний письменник, важлива людина з точки зору становлення української держави. Однак особисто для мене, в моєму розумінні, він зробив ще одну дуже важливу річ – він показав, наскільки важливий український народ. Не правителі українського народу, не його керівники, а звичайні люди, які населяють нашу країну. Шевченко показав, що у цих людей так само є звичайні проблеми, нещастя, іноді їм доводиться дуже непросто. Я задумався про те, чи є ці проблеми, перераховані Шевченком, характерними тільки для українців, але не для інших народів. І я зрозумів, що, найімовірніше, так і є. В інших народів свої проблеми, а от Шевченко зміг розповісти нам, українцям, які проблеми є у нас.
Шевченко і його творчість займають важливе місце в моєму житті. Головна причина цього криється в тому, що я українець. Завдяки його творчості я зміг дізнатися багато нового і корисного про свою країну, познайомитися з її звичаями і правилами, дізнатися про те, як українці жили раніше і які проблеми у них були. Це дуже важливо.
Кожна країна має свою пісню. Український народ вважається чи не найспівочішим у світі, а самі пісні, напевно, наймелодійнішими. Особливо нам притаманні історичні пісні, а також думи. Саме в історичних піснях ми можемо побачити зображення мужніх героїв, захисників своєї вітчизни. В Україні такими героями були козаки. Саме з часів козаччини історична пісня знайшла свого слухача. Вона передається з покоління в покоління. Цим самим зберігає самобутність і неповторність української нації. Та історична пісня відтворила не тільки історію. Вона подарувала цілу низку мужніх образів: від реально існуючих і до вигаданих народом. Це і Богдан Хмельницький, і Самійло Кішка, і козак Голота, та ще безліч різних неповторних особистостей. От, наприклад, історичні пісні «Ой, послав Бог Хмельницького» та «Чи не той хміль» оспівують неперевершеного ватажка, батька всього українського козацтва Богдана Хмельницького. Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Все своє життя Гетьман боровся проти польської навали. Відважно вів військо боронити рідну землю. Тому ці історичні пісні пронизані духом мужності, радості перемоги. Саме в таких піснях ми бачимо, як страждав український народ, як молив про свободу. І нарешті, через багато років, мрія кожного українця все таки здійснилась. Я вважаю, що роль таких історичних пісень у житті нашого народу є дуже важливою. Це наш внутрішній світ, наша самобутність, без якої ми не назвемося українцями
Тарас Шевченко в моєму житті займає таке ж важливе місце, як і у всій історії України. Він – видатний письменник, важлива людина з точки зору становлення української держави. Однак особисто для мене, в моєму розумінні, він зробив ще одну дуже важливу річ – він показав, наскільки важливий український народ. Не правителі українського народу, не його керівники, а звичайні люди, які населяють нашу країну. Шевченко показав, що у цих людей так само є звичайні проблеми, нещастя, іноді їм доводиться дуже непросто. Я задумався про те, чи є ці проблеми, перераховані Шевченком, характерними тільки для українців, але не для інших народів. І я зрозумів, що, найімовірніше, так і є. В інших народів свої проблеми, а от Шевченко зміг розповісти нам, українцям, які проблеми є у нас.
Шевченко і його творчість займають важливе місце в моєму житті. Головна причина цього криється в тому, що я українець. Завдяки його творчості я зміг дізнатися багато нового і корисного про свою країну, познайомитися з її звичаями і правилами, дізнатися про те, як українці жили раніше і які проблеми у них були. Це дуже важливо.
Кожна країна має свою пісню. Український народ вважається чи не найспівочішим у світі, а самі пісні, напевно, наймелодійнішими. Особливо нам притаманні історичні пісні, а також думи. Саме в історичних піснях ми можемо побачити зображення мужніх героїв, захисників своєї вітчизни. В Україні такими героями були козаки. Саме з часів козаччини історична пісня знайшла свого слухача. Вона передається з покоління в покоління. Цим самим зберігає самобутність і неповторність української нації. Та історична пісня відтворила не тільки історію. Вона подарувала цілу низку мужніх образів: від реально існуючих і до вигаданих народом. Це і Богдан Хмельницький, і Самійло Кішка, і козак Голота, та ще безліч різних неповторних особистостей. От, наприклад, історичні пісні «Ой, послав Бог Хмельницького» та «Чи не той хміль» оспівують неперевершеного ватажка, батька всього українського козацтва Богдана Хмельницького. Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Все своє життя Гетьман боровся проти польської навали. Відважно вів військо боронити рідну землю. Тому ці історичні пісні пронизані духом мужності, радості перемоги. Саме в таких піснях ми бачимо, як страждав український народ, як молив про свободу. І нарешті, через багато років, мрія кожного українця все таки здійснилась. Я вважаю, що роль таких історичних пісень у житті нашого народу є дуже важливою. Це наш внутрішній світ, наша самобутність, без якої ми не назвемося українцями