Чарли и шоколадна фабрика
— Скажіть, де і коли відбуваються події?
— У яких художніх світах відбуваються зображені події? (Реальний та фантастичний.)
— Доведіть, що фабрика Віллі Вонки належить до фантастичного світу . Чи перестала фабрика бути частиною реального світу? (Фабрика не перестала бути частиною реального світу. З неї постійно в реальність потрапляють тонни шоколаду та інших кондитерських винаходів Віллі Вонки. Вона лише закрита для входу в неї людей із реального життя.)
— Який із світів, по-вашому, є комфортнішим для Чарлі Бакета? Чому?
— Чи можна вважати світ шоколадної фабрики ідеальним та щасливим? Якщо так, то для кого й чому? Якщо ні, то для кого й чому?
— Спробуйте уявити себе на місці Віллі Вонки, який проводить екскурсію шоколадною фабрикою. Що ви розказали й показали б екскурсантам?
— Наведіть приклади зв'язку фантастичного і реального світів у творі. Яку роль ці зв'язки виконують у здійсненні авторського задуму? (Сама фабрика є втіленим плодом фантазій реального хлопчика-мрійника Віллі Вонки. З фабрики Віллі Вонки можна потрапити у реальний світ через сміттєпровід. Межею між світом реальним та світом фантастичним є ворота фабрики Віллі Вонки.)
— Як ставиться до фантастичного світу шоколадної фабрики кожен із володарів «щасливого білета» та їхні батьки? Чому тільки Чарлі Бакет у всьому прислухається до порад Віллі Вонки? Що, по-вашому, заважає іншим героям насолодитись побаче
— З якою метою, по-вашому, автор перетинає реальний та фантастичний світи у своїй повісті-казці? Для кого з героїв твору це має найбільше значення? (Перетин художніх світів повісті- казки «Чарлі і шоколадна фабрика» має важливе значення для двох головних героїв - Чарлі та Віллі Вонки. Завдяки мандрівці до шоколадної фабрики автор перевіряє істинні життєві цінності та змінює на краще життя героїв - родина Чарлі Бакета перестає бідувати, а самотній багатій Віллі Вонка отримує щастя родинного тепла.
Цей вислів став уже крилатим. Особливо щодо української пісні, бо українців у світі знають як співучий народ. Пісня супроводжує людину все життя: від народження й до самої берізки (так каже моя бабуся). Мама мені співала колискових пісень, а потім, коли я трохи підріс, вона вчила мане гарно говорити і ми з нею разом співали коротенькі дитячі пісеньки, особливо мені подобалася пісенька "Котку, котку рябку, викопай нам грядку".
У піснях народ ніби записав усю історію, тому є пісні історичні, є побутові, чумацькі, є обрядові пісні та безліч дитячих пісеньок. А у нас на книжковій полиці стоїть дуже цікава книжка "Історія України в народних піснях", там можна прочитати про все: і про Богдана Хмельницького, і про лицарів, що боронили землю від ворогів, і про героїчну Марусю Богуславку, яка визволила бранців із полону.
Українці — народ жартівливий, тому в збірниках пісень можна знайти безліч жартівливих пісень. І радість, і смуток, і душевні переживання народ вилив у пісню. Тож справді, пісня — душа народу.
Однією з основних думок яку хотів донести автор до читача, це те що потрібно відноситись до людей так, як ти хочеш щоб вони відносились до тебе. За будь якими обставинами ти повинен до свому товаришеві недивлячись нінащо. Потрібно бути добрим, щедрим та завжди допомагати один доному. Вирішувати всі проблеми разом, якщо вони стосуються двох людей.
Наприклад Ява і Павлуша (з твору "Тореадори з Васюківки) вони завжди все робили разом, навіть якщо вони посваряться, то всеодно миряться та далі шукають собі пригоди.
Автор показує, що всі пригоди, які переживають герої, додають їм віри у власні сили, у підтримку справжніх друзів, доброту - які завжди будуть вічними в людських відносинах.
З ціх творів зрозуміло, що кожен із дітей на все життя запам’ятає і смішні, кумедні моменти, і сумні. І звичайно, ніхто ніколи не забуде своїх друзів, бо друзі дитинства завжди виявляються найщирішими, на все життя
Объяснение: