ЧЕРЕЗ 2ЧАСА
-Де відбувається події в романі? -Якою показана тогочасна Англія?

-Хто трапився свинопасу Гурту та блазню Вамбі?

-Чиї вони раби?

-Чому вони не правильно показали дорогу цим людям? -Хто вони, куди направляються?

-Хто вказав правильну дорогу до замку? -Чи радий бачити норманів саксонець Сердік?

-Хто ще постукав у двері замку пізньої пори? -Як до нього поставились?

-Хто захистив нещасного єврея?​

Софійка, головна героїня твору, часто читає й перечитує відому казку про Русалоньку, яка вірно любила принца, врятувала йому життя, але так і не змогла стати для нього єдиною коханою. Дівчинка вимріяла для себе такий образ і бачила в особі однокласника Вадима Кулаківського прекрасного принца. Софійка відкрила, що стара шафа — це портал, який, міг перенести у минуле. Щоб позбавити рід Кулаківськіх від прокляття, дівчинка мандрує минулим, своїм втручанням змінює долі людей, які жили багато років тому, і сучасників.

Сніжана— тітонька Софійки, доросла мрійниця. Сніжана, давно попрощалася з дитинством, але здатна по-дитячому мріяти. Вона добре розуміє племінницю,- адже й сама вірить у те, що коралі можуть принести щастя, адже вони передавалися від покоління до покоління протягом декількох століть.

Сашко- сусідський хлопчак із багатодітної сім’ї, рідко відвідує школу, адже змушений заробляти хоч якісь гроші, щоб до матері прогодувати сестричок.

                                       Другорядні

Іра – дочка Валентина, яка мешкає в Києві, графському маєтку

Васюня – майже 40 років провів у погребі, переховуючись від відповідальності за дезертирство.

Яків – помер, вдавившись картоплею на чужому обіді, а свою дружину Лизавету замордував голодом

Клава – хвороблива жінка, перша власния коралів

Гордій – обманом заволодів чужими землями, обдуривши Данила Міщенка.

Ірка Завадчук – антагоністка Софійки, експресивна, провокативна, постійно привертає до себе увагу

Валентин – виявився непорядним, бо вже покинув двох жінок із дітьми, і не піклувався про них.

Как смогла,тебе .

Объяснение:

Борис Грінченко (1863 — 1910) був активним поетом, прозаїком, драматургом, перекладачем, літературним критиком. Відомий він і як мовознавець, фольклорист ,та етнограф, педагог, публіцист, організатор видавничої справи.Народився Борис Дмитрович Грінченко 9 грудня 1863р. на хуторі Вільховий Яр на Харківщині у збіднілій дворянській родині. У 1874 — 1879рр. він вчився у Харківській реальній школі, але з п'ятого класу був виключений за зв'язки з підпільною народницькою організацією. Після двомісячного ув'язнення Грінченко працює дрібним канцеляристом у Харківській казенній палаті, а невдовзі, склавши іспит на народного вчителя, «якимсь чудом», як сам згадував, влаштовується вчителювати. За винятком 1886 — 1887рр., коли Грінченко працював статистиком у губернському земстві на Херсонщині, освітній ниві він віддав понад десять років (1881 — 1894).У 1894р. Грінченко переїздить до Чернігова. Тут, працюючи у губернському земстві, він організовує видання змістовної бібліотечки народнопросвітніх книжок, стає одним з керівників нелегальної «Чернігівської Громади», разом із дружиною — письменницею М. Загірньою упорядковує музей української старовини В. Тарновського.

З 1902р. Грінченко живе в Києві. У 1905р. він редагує першу українську щоденну газету «Громадська думка» (згодом «Рада»), а в 1906р. — журнал «Нова громада»; того ж 1906р. стає керівником київського товариства «Просвіта».