Краса буває різна, Буває дівоча, буває розуму, сили або навіть слова, але яка краса врятує світ? Думаю, лише та яка до вподоби усім. Це може бути краса людської вихованості, чесності і поваги. Якщо кожен з нас почне над собою працювати, буде говорити лише чистою мову, буде проявляти вічливість і повагу до інших тоді всім ставатиме кращим, Я вважаю саме такими вчинками , ми покращуватиме ми світ і рятуватиме ми його від зла, непорозуміння і обід. Всі люди таким чином ставатиму добрішими і краще розумітимуть інших. У всьому світі ніхто не буде сваритися і всім допомагатиме краса людського слова і розуму, якщо хтось не може щось зробити фізично, люди , допомагатимуть хто зможе і до хня фізична сила. А коли ми будемо знаходити собі нових друзів і проводитиме час з сім'єю ми будемо показувати усім красу нашої сімейної злагоди і любові. Напевне, світ врятує краса, лише тоді коли ми зберемо з кожний вчинків і рис ми візьмемо добро, силу розум все разом і тоді ,об'єднавшись , їхня краса врятує світ
Як бачимо, це проблеми вічні, хоч вони і накладаються на реалії тієї чи іншої епохи. Ніна Бічуя в цьому тексті звела ці реалії до мінімуму. Тільки окремі деталі свідчать про те, що зображувані події розгортаються на тлі повоєнного життя радянської країни. Поза текстом залишаються диктовані режимом правління злободенні проблеми того часу, ідеологічна заангажованість. Винятком є хіба що сцена суду над дитиною, яка відбувається в умовах радянської школи. Авторка займає однозначну позицію в зображенні цього явища. Але хіба в наш час діти не стають свідками, а то й жертвами загального осуду, підступності ровесників, протистояння в шкільному колективі? На жаль, подібні явища мають місце в сучасному суспільному житті.
Як бачимо, це проблеми вічні, хоч вони і накладаються на реалії тієї чи іншої епохи. Ніна Бічуя в цьому тексті звела ці реалії до мінімуму. Тільки окремі деталі свідчать про те, що зображувані події розгортаються на тлі повоєнного життя радянської країни. Поза текстом залишаються диктовані режимом правління злободенні проблеми того часу, ідеологічна заангажованість. Винятком є хіба що сцена суду над дитиною, яка відбувається в умовах радянської школи. Авторка займає однозначну позицію в зображенні цього явища. Але хіба в наш час діти не стають свідками, а то й жертвами загального осуду, підступності ровесників, протистояння в шкільному колективі? На жаль, подібні явища мають місце в сучасному суспільному житті.
Объяснение: