Тарас Шевченко, з'явився на світ 25 лютого 1814 року (9 березня за новим календарем). Він був третьою дитиною в сім’ї кріпаків, що проживали в селі Моринці, Київської губернії. В сімейних переказах, які малий Тарас надовго запам’ятав, розповідали також про дідусів та прадідів, котрі служили запорожцями, й воювали у визвольних війнах XVII–XVIII століть.
Батько Григорій, та мати Катерина працювали на панщині, тож доглядала малого поєта сестра Катерина. Розповідали, що юна Катерина часто лишала Тараса самого. Посадить бува малого в якусь ямку, та й побіжить до подруг. Аж як із поля повертається череда – підбіжить назад, а малеча плаче й руки до неї тягне.
В 1816 році Шевченкова сім’я переїхала до села Керелівка, малої батьківщини Тарасового батька. Більшість дитинства Тараса пройшла в цьому селі, там народилися й його сестри Ярина та Марійка.
Розповідали, що малий Тарас якось зник, а потім приїхав разом з чумаками. І того ж вечора розказував брату що бачив стовпи, які тримають небо там де сонце сходить.
Тарас Шевченко любив ходити до діда, котрий часто розповідав про гайдамаків, про Залізняка чи Гонту. Ті часи, коли горіли Селянська родина. Картина Шевченка.панські хати, потім виражалися в снах Тараса, та його творах.
У 8 років Тарас Тевченко подався вчитися грамоти в тамтешнього дяка. В той же час вперше ознайомився з творчістю українського філософа – Григорія Сковороди. Приблизно тоді ж було створено картину «Коні. Солдати»
В 1823 мати Тараса – Катерина Шевченко померла, й йому прийшлося покинути школу, щоб доглядати за меншими. Коли ж батько знову одружився (того ж року), в хаті почалися часті сварки. Мачуха-вдовиця погано ставилася до чужих дітей, бо ж свої мала.
Згодом, від другого шлюбу батька народилася ще одна сестра – Марія. А невдовзі (всього рік потому) Григорій Шевченко заслаб та помер. Мачуха переїхала назад до Моринців.
Тарас повернувся до школи, куди прислали нового дяка - Богорського. Той був дуже вчений, але лютий п’яниця. Ставився до Тараса він вкрай погано, хлопчина більше працював на дяка ніж вчився, але все одно був часто битий. Не витримавши знущань малий Шевченко втік від Богорського, й подався на пошуки вчителя маляра. По декілька днів він у вчителів з навколишніх сіл, до яких наймався в наймити. В той же час, Тарас познайомився з першим коханням - Оксаною, дівчиною яка була йому подругою, і яку він часто з теплотою згадував, в тому числі й в своїх творах.
Образи головних героїв повісті В. Нестайка "Тореадори з Васюківки" Нещодавно на уроках української літератури ми познайомилися з уривками пригодницько-гумористичної повісті Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки". Це надзвичайно цікава історія. Мене настільки захопили події, описані автором, що я пішов до бібліотеки, взяв книгу про пригоди "тореадорів" і залюбки прочитав її від першої до останньої сторінки. Головні персонажі повісті - Ява Рень і Павлуша Завгородній - звичайні школярі-підлітки, що мешкають у селищі Васюківка, бешкетники, фантазери та "зривщики дисципліни". Звідки таке незвичне ім'я - Ява? То він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: "Я - Ваня", а вийшло "Ява"..., але причепилося оте "Ява" до нього, як реп'ях до собачого хвоста. У Івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. Ява Рень - енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на "безлюдному" острові, дібравши собі ім'я "Робінзон Кукурузо". Павлуша Завгородній - кращий друг Яви. Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці. Васюківські "тореадори" завжди мають благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нову "авантюру". Тому читачі з цікавістю довідуються про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, зйомки в кіно, про до хлопців під час рятування рідного села від стихійного лиха, про викриття двох місцевих "шпигунів". Мені зрозумілі бажання і наміри Яви і Павлуші, адже вони мої ровесники. Думаю, головне, про що хоче сказати нам автор: дружба - велика сила; важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, не зрадить, завжди до в скрутній ситуації. Попереду в мене знайомство з багатьма літературними творами відомих письменників. Але я впевнений: "Тореадори з Васюківки" В. Нестайка - одна з найкращих книжок, тому я усім раджу прочитати її.
Тарас Шевченко, з'явився на світ 25 лютого 1814 року (9 березня за новим календарем). Він був третьою дитиною в сім’ї кріпаків, що проживали в селі Моринці, Київської губернії. В сімейних переказах, які малий Тарас надовго запам’ятав, розповідали також про дідусів та прадідів, котрі служили запорожцями, й воювали у визвольних війнах XVII–XVIII століть.
Батько Григорій, та мати Катерина працювали на панщині, тож доглядала малого поєта сестра Катерина. Розповідали, що юна Катерина часто лишала Тараса самого. Посадить бува малого в якусь ямку, та й побіжить до подруг. Аж як із поля повертається череда – підбіжить назад, а малеча плаче й руки до неї тягне.
В 1816 році Шевченкова сім’я переїхала до села Керелівка, малої батьківщини Тарасового батька. Більшість дитинства Тараса пройшла в цьому селі, там народилися й його сестри Ярина та Марійка.
Розповідали, що малий Тарас якось зник, а потім приїхав разом з чумаками. І того ж вечора розказував брату що бачив стовпи, які тримають небо там де сонце сходить.
Тарас Шевченко любив ходити до діда, котрий часто розповідав про гайдамаків, про Залізняка чи Гонту. Ті часи, коли горіли Селянська родина. Картина Шевченка.панські хати, потім виражалися в снах Тараса, та його творах.
У 8 років Тарас Тевченко подався вчитися грамоти в тамтешнього дяка. В той же час вперше ознайомився з творчістю українського філософа – Григорія Сковороди. Приблизно тоді ж було створено картину «Коні. Солдати»
В 1823 мати Тараса – Катерина Шевченко померла, й йому прийшлося покинути школу, щоб доглядати за меншими. Коли ж батько знову одружився (того ж року), в хаті почалися часті сварки. Мачуха-вдовиця погано ставилася до чужих дітей, бо ж свої мала.
Згодом, від другого шлюбу батька народилася ще одна сестра – Марія. А невдовзі (всього рік потому) Григорій Шевченко заслаб та помер. Мачуха переїхала назад до Моринців.
Тарас повернувся до школи, куди прислали нового дяка - Богорського. Той був дуже вчений, але лютий п’яниця. Ставився до Тараса він вкрай погано, хлопчина більше працював на дяка ніж вчився, але все одно був часто битий. Не витримавши знущань малий Шевченко втік від Богорського, й подався на пошуки вчителя маляра. По декілька днів він у вчителів з навколишніх сіл, до яких наймався в наймити. В той же час, Тарас познайомився з першим коханням - Оксаною, дівчиною яка була йому подругою, і яку він часто з теплотою згадував, в тому числі й в своїх творах.
Нещодавно на уроках української літератури ми познайомилися з уривками пригодницько-гумористичної повісті Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки". Це надзвичайно цікава історія. Мене настільки захопили події, описані автором, що я пішов до бібліотеки, взяв книгу про пригоди "тореадорів" і залюбки прочитав її від першої до останньої сторінки.
Головні персонажі повісті - Ява Рень і Павлуша Завгородній - звичайні школярі-підлітки, що мешкають у селищі Васюківка, бешкетники, фантазери та "зривщики дисципліни".
Звідки таке незвичне ім'я - Ява? То він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: "Я - Ваня", а вийшло "Ява"..., але причепилося оте "Ява" до нього, як реп'ях до собачого хвоста. У Івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. Ява Рень - енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на "безлюдному" острові, дібравши собі ім'я "Робінзон Кукурузо".
Павлуша Завгородній - кращий друг Яви. Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці.
Васюківські "тореадори" завжди мають благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нову "авантюру". Тому читачі з цікавістю довідуються про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, зйомки в кіно, про до хлопців під час рятування рідного села від стихійного лиха, про викриття двох місцевих "шпигунів".
Мені зрозумілі бажання і наміри Яви і Павлуші, адже вони мої ровесники. Думаю, головне, про що хоче сказати нам автор: дружба - велика сила; важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, не зрадить, завжди до в скрутній ситуації. Попереду в мене знайомство з багатьма літературними творами відомих письменників. Але я впевнений: "Тореадори з Васюківки" В. Нестайка - одна з найкращих книжок, тому я усім раджу прочитати її.