Драконячі закони», на жаль, панують саме в князівстві Люботин, де, власне, й відбувається дія твору. За традицією, лицар повинен знищити дракона, тому князь скликає воїнів звідусіль, аби вони, зібравшись докупи, убили хижака. Найсміливіший же стане чоловіком прекрасної князівни Настуні. Побачивши, що дракон не має наміру битися, бо не хоче завдати комусь шкоди, підступний князь вигадує інший б досягти мети: він вирішує потоваришувати із драконом і змусити його чинити так, як цього хоче володар. Його наміри здійснюються. Грицько вважає князя своїм другом, заради якого він здатен на самопожертву. Дракон погоджується битися з лицарями й загинути від зброї воїна Лавріна, аби догодити князеві та «урятувати» майбутнє Люботина — своєї батьківщини.
Наставник і вчитель дракона, старий пустельник казав: «Життя володаря не варте й одного рядка поета». Але Грицько не зважає на ці слова й жертвує собою заради, як йому здавалося, друга — князя, заради князівни Настуні, у яку встиг закохатися.
Але вбивство дракона не приносить миру та спокою в князівство, а лише пробуджує лихі інстинкти... Це, врешті, розуміє й сам володар.
Читаючи повість, ми розуміємо, що проблеми, які порушив автор, є гостро актуальними в наш час. Адже «драконячі закони», на жаль, панують і в сьогоденні. Добрі, чесні, відверті, порядні люди часто потерпають від підступних «володарів життя». У сучасному важко виживати романтикам-поетам, яких долають зухвалі прагматики. А нових «князів» мало цікавлять митці, для них важливими є передусім влада та особистий престиж.
Писала сама. Першого вересня Юлько йшов до школи.Дорогою він думав що скаже йому Лілі і що він скаже чому неприйшов до блакитних печер.І ось він уже перед школою.Зайшовши в клас він побачив Славка.Славко був в класі сам - Чому ти так ставишся до мене? Юлько мовчав - І чому ти неприйшов до блакитних печер? - Я проспав і я нехотів вам заважати вам же добре разом з Лілі - Ти ж був моїм другом.Що сталося? - Друг? Який я тобі друг ми ніколи не дружили! Ти навіть неприйшов на виступ Лілі -Ти ж знаєш що я хотів прийти але не зміг - Нічого я не знаю! -А якже блакитні печери?Ти обіцяв прийти -Нерийшов.Вам і так було добре -Ти наш друг і ми чекали тебе - Вибач мені треба іти.Сказав Юлько - Стій! Давай вирішити все.Я пробачяю тобі все.Славко простягнув руку Юлько хотів вибачитися за образи але тільки усміхнено простяг руку Славкові -Друзі? -Так друже ! Сказав Юлько Вони вийшли з класа друзями і радими що помирилися
Наставник і вчитель дракона, старий пустельник казав: «Життя володаря не варте й одного рядка поета». Але Грицько не зважає на ці слова й жертвує собою заради, як йому здавалося, друга — князя, заради князівни Настуні, у яку встиг закохатися.
Але вбивство дракона не приносить миру та спокою в князівство, а лише пробуджує лихі інстинкти... Це, врешті, розуміє й сам володар.
Читаючи повість, ми розуміємо, що проблеми, які порушив автор, є гостро актуальними в наш час. Адже «драконячі закони», на жаль, панують і в сьогоденні. Добрі, чесні, відверті, порядні люди часто потерпають від підступних «володарів життя». У сучасному важко виживати романтикам-поетам, яких долають зухвалі прагматики. А нових «князів» мало цікавлять митці, для них важливими є передусім влада та особистий престиж.
Першого вересня Юлько йшов до школи.Дорогою він думав що скаже йому Лілі і що він скаже чому неприйшов до блакитних печер.І ось він уже перед школою.Зайшовши в клас він побачив Славка.Славко був в класі сам
- Чому ти так ставишся до мене?
Юлько мовчав
- І чому ти неприйшов до блакитних печер?
- Я проспав і я нехотів вам заважати вам же добре разом з Лілі
- Ти ж був моїм другом.Що сталося?
- Друг? Який я тобі друг ми ніколи не дружили! Ти навіть неприйшов на виступ Лілі
-Ти ж знаєш що я хотів прийти але не зміг
- Нічого я не знаю!
-А якже блакитні печери?Ти обіцяв прийти
-Нерийшов.Вам і так було добре
-Ти наш друг і ми чекали тебе
- Вибач мені треба іти.Сказав Юлько
- Стій! Давай вирішити все.Я пробачяю тобі все.Славко простягнув руку
Юлько хотів вибачитися за образи але тільки усміхнено простяг руку Славкові
-Друзі?
-Так друже ! Сказав Юлько
Вони вийшли з класа друзями і радими що помирилися