м...", яка була написана 1845 року. Основне в цьому творі — Пробудити в українців почуття національної гідності й честі, посилити їхню національну свідомість.
Почну з того, що поет радив освіченим "землякам"-дворянам шукати відповідь на питання, що ставила перед ними українська дійсність (питання про "правду" і "волю"), не за кордоном, а на рідній землі, "в своїй хаті", у єднанні з народом. Це є прямий заклик до патріотичного служіння власному народові і створення національної культури.
Про самобутність культури українського народу та її роль у визволенні з-під ярма царизму йде мова в діалозі між освіченим паном і героєм твору. Ми дізнаємось, що пани в усьому орієнтувались на Захід, навіть у питанні походження своєї нації йшли за вказівкою німецьких істориків:
Німець скаже: "Ви моголи".
"Моголи! Моголи!"
Золотого Тамерлана
Онучата голі.
Німець скаже: "Ви слав'яне".
"Слав'яне! Слав'яне!"
Славних прадідів великих
Правнуки погані!
Т. Шевченко виступає проти рабського схиляння перед іноземними авторитетами.
1. Вечірня зимова краса.
2. Придбання в магазині вина.
3. “Хороші друзі”.
4. Арешт.
5. Хист до малювання коней.
6. Байдужість хлопця до матері.
7. Прибуття тактовної родички.
8. Грубість до тітки.
9. Жахлива хвороба Славка.
10. Довгі дні в лікарні.
11. Заняття плаванням.
12. Віра у видужання.
13. За до блакитних печер.
14. Бездушний вчинок Юрка.
15. Порятунок сороки в Надії Григорівни.
16. “Хороший хлопчик вдома.”
17. Мрія Славка про фехтування.
18. Програш на чемпіонаті.
19. Нарікання найкращого друга Юрка.
20. Тренування друзів.
21. Спроба Лілі вирішити ситуацію.
22. Дуель.
23. Страждання Юрка.
24. Розмова батьків.
25. Суд над Славком.
26. До Надії-продавщині.
27. Виправдання Славка.
м...", яка була написана 1845 року. Основне в цьому творі — Пробудити в українців почуття національної гідності й честі, посилити їхню національну свідомість.
Почну з того, що поет радив освіченим "землякам"-дворянам шукати відповідь на питання, що ставила перед ними українська дійсність (питання про "правду" і "волю"), не за кордоном, а на рідній землі, "в своїй хаті", у єднанні з народом. Це є прямий заклик до патріотичного служіння власному народові і створення національної культури.
Про самобутність культури українського народу та її роль у визволенні з-під ярма царизму йде мова в діалозі між освіченим паном і героєм твору. Ми дізнаємось, що пани в усьому орієнтувались на Захід, навіть у питанні походження своєї нації йшли за вказівкою німецьких істориків:
Німець скаже: "Ви моголи".
"Моголи! Моголи!"
Золотого Тамерлана
Онучата голі.
Німець скаже: "Ви слав'яне".
"Слав'яне! Слав'яне!"
Славних прадідів великих
Правнуки погані!
Т. Шевченко виступає проти рабського схиляння перед іноземними авторитетами.