Елеко, біла лелеко, ти твориш загадку про саму себе за ознакою: та, хто мостить своє гніздо на хаті, ти твориш загадку про саму себе за ознакою: та, хто літає далеко, та, хто літає далеко по жабенят для лелеченят: на річку, на озеро, до ставка, на луки, на болото — ти твориш загадку про саму себе за ознакою: та, на кого ми замовляли майбутній урожай навесні, у день Благовіщення, 7 квітня; ти, біла лелеко, мостиш своє гніздо на хаті, ти, біла лелеко, мостиш своє гніздо на хаті і приносиш у той двір щастя: господар хати з того часу, як ти, біла лелеко, змостиш у них на стрісі гніздо, пильно оберігає його — дітям своїм каже: не можна розоряти твого, біла лелеко, гнізда, не можна видирати твоїх, біла лелеко, яєць, не можна видирати твоїх, біла лелеко, лелеченят, не можна займати тебе, біла лелеко, саму і твого лелечича, не можна убивати тебе, біла лелеко, саму і твого лелечича, і твоїх лелеченят, не можна навіть лазити до твого, біла лелеко, гнізда, не можна навіть брати у руки твоїх, біла лелеко, яєць, не можна навіть брати у руки твоїх, біла лелеко, лелеченят, не можна навіть вилякувати тебе, біла лелеко, з гнізда, не можна навіть подовгу задивлятися на тебе, біла лелеко, як ти сидиш у своєму гнізді! — бо ти, біла лелеко, є птахом, на якого ми замовляли майбутній урожай навесні, у день Благовіщення, 7 квітня: як твоє, біла лелеко, гніздо буде цілим, не розореним, як твоїх, біла лелеко, яєць ніхто не видере, як твоїх, біла лелеко, лелеченят ніхто не видере, як тебе, біла лелеко, і твого лелечича ніхто не займатиме, як тебе, біла лелеко, і твого лелечича, і твоїх лелеченят ніхто не вбиватиме, як ніхто навіть не полізе до твого, біла лелеко, гнізда, як ніхто навіть не візьме у руки твоїх, біла лелеко, яєць, як ніхто навіть не візьме у руки твоїх, біла лелеко, лелеченят, як ніхто навіть не вилякає тебе, біла лелеко, з гнізда, як ніхто навіть не задивлятиметься подовгу на тебе, біла лелеко, як ти сидітимеш у гнізді, так і наша засіяна житом нива розвиватиметься
ти твориш загадку про саму себе за ознакою: та,
хто мостить своє гніздо на хаті, ти твориш загадку
про саму себе за ознакою: та, хто літає далеко,
та, хто літає далеко по жабенят для лелеченят:
на річку, на озеро, до ставка, на луки, на болото —
ти твориш загадку про саму себе за ознакою:
та, на кого ми замовляли майбутній урожай
навесні, у день Благовіщення, 7 квітня;
ти, біла лелеко, мостиш своє гніздо на хаті,
ти, біла лелеко, мостиш своє гніздо на хаті
і приносиш у той двір щастя:
господар хати з того часу, як
ти, біла лелеко, змостиш у них на стрісі гніздо,
пильно оберігає його — дітям своїм каже:
не можна розоряти твого, біла лелеко, гнізда,
не можна видирати твоїх, біла лелеко, яєць,
не можна видирати твоїх, біла лелеко, лелеченят,
не можна займати тебе, біла лелеко, саму
і твого лелечича,
не можна убивати тебе, біла лелеко, саму
і твого лелечича, і твоїх лелеченят,
не можна навіть лазити до твого, біла лелеко, гнізда,
не можна навіть брати у руки
твоїх, біла лелеко, яєць,
не можна навіть брати у руки
твоїх, біла лелеко, лелеченят,
не можна навіть вилякувати
тебе, біла лелеко, з гнізда,
не можна навіть подовгу задивлятися
на тебе, біла лелеко, як ти сидиш у своєму гнізді! —
бо ти, біла лелеко, є птахом,
на якого ми замовляли майбутній урожай
навесні, у день Благовіщення, 7 квітня:
як твоє, біла лелеко, гніздо буде цілим, не розореним,
як твоїх, біла лелеко, яєць ніхто не видере,
як твоїх, біла лелеко, лелеченят ніхто не видере,
як тебе, біла лелеко, і твого лелечича ніхто не займатиме,
як тебе, біла лелеко, і твого лелечича,
і твоїх лелеченят ніхто не вбиватиме,
як ніхто навіть не полізе
до твого, біла лелеко, гнізда,
як ніхто навіть не візьме у руки
твоїх, біла лелеко, яєць,
як ніхто навіть не візьме у руки
твоїх, біла лелеко, лелеченят,
як ніхто навіть не вилякає
тебе, біла лелеко, з гнізда,
як ніхто навіть не задивлятиметься подовгу
на тебе, біла лелеко, як ти сидітимеш у гнізді,
так і наша засіяна житом нива розвиватиметься