Соломія та Остап. Закохані, але змушені розлучитися через примху пана, молоді люди не стали коритися долі, вирішуючи втекти в Бессарабію у пошуках кращого життя. Однак, їхній шлях був нелегким й трагічним. Автор розкриває образи саме в боротьбі з лихою долею, підкреслюючи гідність та глибокий психологізм головних персонажів. З першого погляду Соломія та Остап є типовими представниками селянства того часу, однак при глибшому розумінні твору, при подальшому аналізі поведінки головних героїв стає зрозумілим той факт, що перед нами непересічні залякані селяни-кріпаки, а люди, сповнені почуття гідності, прагненням до волі, здатними нести відповідальність за прийняті рішення й за своє життя. Треба зазначити, що жага волі присутня не тільки в зовнішня – скинути с себе кріпацьке ярмо, жити як людина -, а й внутрішня – мати
змогу самому приймати рішення, бути вірним своїм принципам.
Тема: розповідь про період правління князя Ярослава, його піклування про свій народ та батьківщину.
Ідея: уславлення мудрості, патріотизму, широти поглядів Ярослава та його праці заради добробуту України.
Головна думка: наслідувати заповіт Ярослава Мудрого, вірити в згуртованість народу, мати активну життєву позицію.
Проблематика твору: активна життєва позиція людини, прагнення до знань, захист Батьківщини.
Композиція твору “Ярослав Мудрий”
Зав’язка: Ярослав зайняв престол.
Розвиток дій: Україна розцвіла: Київ другим Царгородом став, човни чужинців припливли в Київ.
Кульмінація: перемога над печенігами та заповіт князя.
Розв’язка: недовго пам’ятали діти мудрий заповіт.
Художні засоби твору “Ярослав Мудрий”
Епітети: Ярослав розумний; бідне місто; пишний сад; живий, шумливий Київ; препишний двір; розкішний двір, чужоземні посланці; пишнім троні; грізним берлом; низько кланялися; грали весело; ситого обіду; муштрованих звірят; народного майна; бивсь хоробро; Боян великий; найславніший із співців; вінок безсмертний; бесмертних слів; дні короткі; в ліпшу сторону; спільної мети; мудрий заповіт.
Порівняння: «зацвіла, як пишний сад», «як про друга, як про сина, дбав про його Ярослав», «а незгода, наче вітер, все по полю рознесе», «тинятиметесь …, як вигнанці й жебраки».
Метафора: «сплів йому вінок безсмертний Із пісень безсмертних слів», «мудрість …була в ділах», «йти до спільної мети», «розгубите ту землю»
Персоніфікація: «пролетіли дні короткі», «тільки мир збере усе, а незгода…все по полю рознесе»
Анафора: «Бідувало бідне місто, бідувало і село».
Уособлення: «пролетіли дні».
Протиставлення: «мир збере …, а незгода… рознесе», «розгубите ту землю, що придбали вам батьки».
Головні герої – князь Ярослав Мудрий, чужоземні посланці, народ, сини князя.
Риси характеру Ярослава Мудрого: розумний, далекоглядний, невтомний, вдумливий, розсудливий.
Фрагмент збірки «Княжа Україна» «Ярослав Мудрий» оповідає про прихід князя Ярослава до влади та добу його правління, яка характеризується розквітом України, а саме — розвитком торгівлі, встановленням дипломатичних відносин з іншими державами, початком будівництва. Це був славетний період розвитку України. На жаль, після смерті Ярослава його сини не змогли гідно продовжити справу батька.
Соломія та Остап. Закохані, але змушені розлучитися через примху пана, молоді люди не стали коритися долі, вирішуючи втекти в Бессарабію у пошуках кращого життя. Однак, їхній шлях був нелегким й трагічним. Автор розкриває образи саме в боротьбі з лихою долею, підкреслюючи гідність та глибокий психологізм головних персонажів. З першого погляду Соломія та Остап є типовими представниками селянства того часу, однак при глибшому розумінні твору, при подальшому аналізі поведінки головних героїв стає зрозумілим той факт, що перед нами непересічні залякані селяни-кріпаки, а люди, сповнені почуття гідності, прагненням до волі, здатними нести відповідальність за прийняті рішення й за своє життя. Треба зазначити, що жага волі присутня не тільки в зовнішня – скинути с себе кріпацьке ярмо, жити як людина -, а й внутрішня – мати
змогу самому приймати рішення, бути вірним своїм принципам.
Автор: Олександр Олесь.
Збірка: Княжа Україна.
Жанр: поема.
Рід літератури: ліро-епос
Вид лірики: історична (патріотична).
Тема: розповідь про період правління князя Ярослава, його піклування про свій народ та батьківщину.
Ідея: уславлення мудрості, патріотизму, широти поглядів Ярослава та його праці заради добробуту України.
Головна думка: наслідувати заповіт Ярослава Мудрого, вірити в згуртованість народу, мати активну життєву позицію.
Проблематика твору: активна життєва позиція людини, прагнення до знань, захист Батьківщини.
Композиція твору “Ярослав Мудрий”
Зав’язка: Ярослав зайняв престол.
Розвиток дій: Україна розцвіла: Київ другим Царгородом став, човни чужинців припливли в Київ.
Кульмінація: перемога над печенігами та заповіт князя.
Розв’язка: недовго пам’ятали діти мудрий заповіт.
Художні засоби твору “Ярослав Мудрий”
Епітети: Ярослав розумний; бідне місто; пишний сад; живий, шумливий Київ; препишний двір; розкішний двір, чужоземні посланці; пишнім троні; грізним берлом; низько кланялися; грали весело; ситого обіду; муштрованих звірят; народного майна; бивсь хоробро; Боян великий; найславніший із співців; вінок безсмертний; бесмертних слів; дні короткі; в ліпшу сторону; спільної мети; мудрий заповіт.
Порівняння: «зацвіла, як пишний сад», «як про друга, як про сина, дбав про його Ярослав», «а незгода, наче вітер, все по полю рознесе», «тинятиметесь …, як вигнанці й жебраки».
Метафора: «сплів йому вінок безсмертний Із пісень безсмертних слів», «мудрість …була в ділах», «йти до спільної мети», «розгубите ту землю»
Персоніфікація: «пролетіли дні короткі», «тільки мир збере усе, а незгода…все по полю рознесе»
Анафора: «Бідувало бідне місто, бідувало і село».
Уособлення: «пролетіли дні».
Протиставлення: «мир збере …, а незгода… рознесе», «розгубите ту землю, що придбали вам батьки».
Головні герої – князь Ярослав Мудрий, чужоземні посланці, народ, сини князя.
Риси характеру Ярослава Мудрого: розумний, далекоглядний, невтомний, вдумливий, розсудливий.
Фрагмент збірки «Княжа Україна» «Ярослав Мудрий» оповідає про прихід князя Ярослава до влади та добу його правління, яка характеризується розквітом України, а саме — розвитком торгівлі, встановленням дипломатичних відносин з іншими державами, початком будівництва. Це був славетний період розвитку України. На жаль, після смерті Ярослава його сини не змогли гідно продовжити справу батька.