Объяснение:Володимир Підпалий — маловідоме ім’я в культурі нашого народу. Про нього не пишуть навіть в «Історії української літератури», проте його заслужено можна вважати талановитим майстром поетичного слова. Палітра творчого доробку майстра досить багата. У своїх творах поет порушує такі важливі питання, як роль в житті людини малої Батьківщини, протистояння добра і зла, любові й ненависті, драматична суперечність життя тощо.
У літературних колах про В. Підпалого кажуть: поет негаласливий, камерний. Його вірші сповнені символічності, таємниць і лаконічності. В. Підпалий — по-справжньому інтелігентна людина ХХ століття, душа якої сповнена тугою за гармонією в цьому суперечливому світі. Людське життя поет розглядає як Всесвіт, в якому співіснують дух і душа. Особисто його чиста душа більше часу знаходилася на небі, ніж на землі. У цьому був сенс існування митця — він один з українських поетів доби шестидесятників. В цьому можна переконатися на прикладі вірша В. Підпалого «Запросини», який був написаний у 1967 році.
Міф про перший день творіння Землі (так думали саме українці)
В ньому розповідається про мишу і горобця, які засіяли разом просо, та коли збирати — не помирилися, через це усі птахи зі звірами билися і птахи подолали звірів. У цій війні тільки один Птах лишився. Він запитав дозволу у Чоловіка, щоб той дав йому бика з'їсти, а потім попросив донести його до птахової хати. За це Птах дав Чоловіку «царствечко» у золотому яєчку із наказом не відкривати його посеред села, лише у полі. Чоловік не послухався і розкрив яйце посеред шляху, а відтіль ярмарок вискочив. Один подорожній допоміг Чоловіку ярмарок той зібрати і закрити у яєчко... У цьому міфі світ вийшов з яйця, подарованого людям Птахом.
Чому буває сумне сонце
Якось Сонце вкрало у батьків красуню дочку й узяло її собі за дружину. Брат дівчини пішов її шукати туди, де заходить сонце. Сестра побачила його, злякалася, що Сонце його запече, й сховала у погріб. Сонце прийшло, скинуло свої ризи на погріб, а брат ледь не загинув там од спеки. Тоді сестра відлила його водою й повела до хати. Сонце попросило брата, щоб той пішов замість нього на небо хоч на день. Хлопець погодився, вдягнув ризи й поліз на небо. Там він усе потрощив, поперекидав, набив вітра та мороза, що перешкоджали йому в дорозі. Потім забрав сестру та й утік разом із нею. Сонце, побачивши безладдя на небі, так розсердилось, що цілий тиждень не показувалося людям.
Объяснение:Володимир Підпалий — маловідоме ім’я в культурі нашого народу. Про нього не пишуть навіть в «Історії української літератури», проте його заслужено можна вважати талановитим майстром поетичного слова. Палітра творчого доробку майстра досить багата. У своїх творах поет порушує такі важливі питання, як роль в житті людини малої Батьківщини, протистояння добра і зла, любові й ненависті, драматична суперечність життя тощо.
У літературних колах про В. Підпалого кажуть: поет негаласливий, камерний. Його вірші сповнені символічності, таємниць і лаконічності. В. Підпалий — по-справжньому інтелігентна людина ХХ століття, душа якої сповнена тугою за гармонією в цьому суперечливому світі. Людське життя поет розглядає як Всесвіт, в якому співіснують дух і душа. Особисто його чиста душа більше часу знаходилася на небі, ніж на землі. У цьому був сенс існування митця — він один з українських поетів доби шестидесятників. В цьому можна переконатися на прикладі вірша В. Підпалого «Запросини», який був написаний у 1967 році.
Міф про перший день творіння Землі (так думали саме українці)
В ньому розповідається про мишу і горобця, які засіяли разом просо, та коли збирати — не помирилися, через це усі птахи зі звірами билися і птахи подолали звірів. У цій війні тільки один Птах лишився. Він запитав дозволу у Чоловіка, щоб той дав йому бика з'їсти, а потім попросив донести його до птахової хати. За це Птах дав Чоловіку «царствечко» у золотому яєчку із наказом не відкривати його посеред села, лише у полі. Чоловік не послухався і розкрив яйце посеред шляху, а відтіль ярмарок вискочив. Один подорожній допоміг Чоловіку ярмарок той зібрати і закрити у яєчко... У цьому міфі світ вийшов з яйця, подарованого людям Птахом.
Чому буває сумне сонце
Якось Сонце вкрало у батьків красуню дочку й узяло її собі за дружину. Брат дівчини пішов її шукати туди, де заходить сонце. Сестра побачила його, злякалася, що Сонце його запече, й сховала у погріб. Сонце прийшло, скинуло свої ризи на погріб, а брат ледь не загинув там од спеки. Тоді сестра відлила його водою й повела до хати. Сонце попросило брата, щоб той пішов замість нього на небо хоч на день. Хлопець погодився, вдягнув ризи й поліз на небо. Там він усе потрощив, поперекидав, набив вітра та мороза, що перешкоджали йому в дорозі. Потім забрав сестру та й утік разом із нею.
Сонце, побачивши безладдя на небі, так розсердилось, що цілий тиждень не показувалося людям.