Я поважаю вчинок Соломії з твору "Дорогою ціною". Вона пожертвувала всім що мала заради Остапа: відрізала волосся, втекла від чоловіка і кінець кінцем померла за життя Остапа. Соломія надзвичайно сильна і витривала особа. Вона і губилася серед степу , але не полишала надії віднайти коханого, навіть пішла з Іваном визволяти Остапа, маючи при собі лише висло. Я вважаю , що на сьогоднішній день мало хто покинувби все заради когось, мало хто наважився б на такі відчайдушні кроки і вчинки. (ну там можеш сам дописати якщо невистачає)
Нещодавно я прочитала казку О. Олеся «Микита Кожум’яка».
У цьому невеликому творі є багато персонажів, бо написаний він для виконання на сцені. Усі герої дуже різні.
Велике лихо спіткало князя та княгиню, адже злий Змій захотів полонити їхню єдину дочку. Проте у розмові княгині з дівчиною відчувається не тільки сум, а й надія на порятунок. Мені сподобалась мужність молодої князівни, яка заспокоює своїх рідних. Вона сміливіша за воєвод князя, бо не боїться смерті. Воєводи ж не хочуть стати на двобій зі злим змієм, вони стоять на думці «скоритись долі». Мене засмутило те, що вони не хочуть почути заклик князя
За яку, скажіть , провину
Мусим ми платить данину?!
За що кров з нас смокче Змій?
Воєводи на двобій!
Також мене вразив Микита своєю силою. Ще малим хлопчиком, він добре боровся. Кожум’яка «чулий, добрий, і розумний, і хоробрий, а зачепиш – як огонь !». Він сентиментальний, любить князівну. Також він любить дітей, добрий та справедливий до них. Уважно вислухав їхню та погодився до
Цікаво та напружено описано двобій. Я чула розмову голосів, і уявляла себе серед юрби людей, котра уважно стежить за боротьбою, підбадьорює Микиту та захоплюється ним. І щиро раділа зі всіма, коли закінчився бій і переміг Микита. В кінці твору ми бачимо Кожум’яку з князівною. Добро перемогло зло.
Я вважаю , що на сьогоднішній день мало хто покинувби все заради когось, мало хто наважився б на такі відчайдушні кроки і вчинки.
(ну там можеш сам дописати якщо невистачає)
Нещодавно я прочитала казку О. Олеся «Микита Кожум’яка».
У цьому невеликому творі є багато персонажів, бо написаний він для виконання на сцені. Усі герої дуже різні.
Велике лихо спіткало князя та княгиню, адже злий Змій захотів полонити їхню єдину дочку. Проте у розмові княгині з дівчиною відчувається не тільки сум, а й надія на порятунок. Мені сподобалась мужність молодої князівни, яка заспокоює своїх рідних. Вона сміливіша за воєвод князя, бо не боїться смерті. Воєводи ж не хочуть стати на двобій зі злим змієм, вони стоять на думці «скоритись долі». Мене засмутило те, що вони не хочуть почути заклик князя
За яку, скажіть , провину
Мусим ми платить данину?!
За що кров з нас смокче Змій?
Воєводи на двобій!
Також мене вразив Микита своєю силою. Ще малим хлопчиком, він добре боровся. Кожум’яка «чулий, добрий, і розумний, і хоробрий, а зачепиш – як огонь !». Він сентиментальний, любить князівну. Також він любить дітей, добрий та справедливий до них. Уважно вислухав їхню та погодився до
Цікаво та напружено описано двобій. Я чула розмову голосів, і уявляла себе серед юрби людей, котра уважно стежить за боротьбою, підбадьорює Микиту та захоплюється ним. І щиро раділа зі всіма, коли закінчився бій і переміг Микита. В кінці твору ми бачимо Кожум’яку з князівною. Добро перемогло зло.