Климко прокинувся від холодної роси, що впала йому на босі ноги, глянув на шлях і підбадьорив себе — збіжить він з гори й зігріється. Вдалині рожевіли крейдяні гори, а десь між них — місто Слов’янськ, біля якого солі — бери скільки схочеш. А за склянку солі можна було наміняти харчів.
Климко, після того як посиротів, жив удвох із дядьком Кирилом, машиністом великого паровоза. Дядько приходив зі зміни, питав, як тут його помічничок, чи не боявся вночі. Климко охоче прибирав воду за дядьком, насипав йому гарячої запашної юшки, хвалився своїми чепурними зошитами й очікував традиційного гостинця, якого той ніколи не забував привезти з поїздки. Одного разу дядьків паровоз не повернувся із рейсу — в нього влучила бомба. Загинули машиніст і його помічник. Климко залишився сам.
метафори осінь - пливе (над землею), їде (на баскомку коні), йде (по лісах і полях), лине (піснею над землею), летить (бабусиним літечком або в плані швидкоплинна), пролітає (вітрами), сурмить, сумує, радіє,
порівняння: осінь - як золотоволоса дівчина, як руда дівчина, як чарівниця, як цариця, як художниця, як щедра господиня, як маляр
персоніфікація: кружляє (листям у танку), одягає (ліс у багряні одежі), малює, пише, обливає, розливає (тумани над рікою), сміється (останніми теплими промінчиками сонця), плаче (дощами), сурмить, говорить, співає
І
Климко прокинувся від холодної роси, що впала йому на босі ноги, глянув на шлях і підбадьорив себе — збіжить він з гори й зігріється. Вдалині рожевіли крейдяні гори, а десь між них — місто Слов’янськ, біля якого солі — бери скільки схочеш. А за склянку солі можна було наміняти харчів.
Климко, після того як посиротів, жив удвох із дядьком Кирилом, машиністом великого паровоза. Дядько приходив зі зміни, питав, як тут його помічничок, чи не боявся вночі. Климко охоче прибирав воду за дядьком, насипав йому гарячої запашної юшки, хвалився своїми чепурними зошитами й очікував традиційного гостинця, якого той ніколи не забував привезти з поїздки. Одного разу дядьків паровоз не повернувся із рейсу — в нього влучила бомба. Загинули машиніст і його помічник. Климко залишився сам.
Відповідь:
епітети: осінь - золота, багата, мила, люба, щедра, урожайна, чудова, благодатна, справжня, дощова, суха, холодна, тепла, сумна, плаксива, весела
метафори осінь - пливе (над землею), їде (на баскомку коні), йде (по лісах і полях), лине (піснею над землею), летить (бабусиним літечком або в плані швидкоплинна), пролітає (вітрами), сурмить, сумує, радіє,
порівняння: осінь - як золотоволоса дівчина, як руда дівчина, як чарівниця, як цариця, як художниця, як щедра господиня, як маляр
персоніфікація: кружляє (листям у танку), одягає (ліс у багряні одежі), малює, пише, обливає, розливає (тумани над рікою), сміється (останніми теплими промінчиками сонця), плаче (дощами), сурмить, говорить, співає
Пояснення: