Объяснение:Літературна пам’ятка далекої давнини ідеями, невмирущою красою поетичного стилю завжди вабила і вабить майстрів різних видів мистецтва. Немеркнучі художні образи “Слова…” стали основою для художників і композиторів у створенні прекрасних творів, що передають героїку минулого. Для поетичного мислення автора “Слова про похід Ігоря” був характерний символізм. Образами-символами, більш або менш виразними, пронизана вся художня структура твору.
У вступі автор має намір розповісти сумну повість про похід Ігоря. Але як її
Ліро-епічний твір — це літературний твір, у якому гармонійно поєднуються зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого утворюються якісно нові сполуки. Людина тут зображується ніби у двох планах: з одного боку передаються певні події її життя, а з другого — переживання, емоції, настрої. До творів такого штибу найчастіше відносять баладу, думу, байку, співомовку, а також поему, іноді — роман у віршах:
У ліро-епічних творах наявні розгорнутий сюжет і система образів, як і в епічних творах. Однак в епічному творі, зображуючи події та характери, автор майже не проявляє себе безпосередньо, бо він стоїть осторонь від описуваного. У ліро-епічних творах автор, зображуючи події та характери, принагідно, але прямо й безпосередньо висловлює свої думки і почуття, викликані в ньому цими подіями та вчинками персонажів, дає їм оцінку. Більша, ніж в епічних творах, увага приділяється розкриттю внутрішнього стану героїв. Крім того, в ліро-епічних творах є ще один персонаж, якого немає й бути не може ні в епосі, ні в драмі,- ліричний герой, в ролі якого виступає найчастіше автор.
Ліро-епічні твори пишуться майже виключно віршованою мовою, яка надає викладу художнього матеріалу більшої урочистості, натхненності, ліричності.
Приклад ліро-епічного твору - поема М. Вороного "Євшан-зілля"; драма-феєрія Лесі Українки "Давня казка".
ответ:я тебе ответ а ты мне лутчый ответ
Объяснение:Літературна пам’ятка далекої давнини ідеями, невмирущою красою поетичного стилю завжди вабила і вабить майстрів різних видів мистецтва. Немеркнучі художні образи “Слова…” стали основою для художників і композиторів у створенні прекрасних творів, що передають героїку минулого. Для поетичного мислення автора “Слова про похід Ігоря” був характерний символізм. Образами-символами, більш або менш виразними, пронизана вся художня структура твору.
У вступі автор має намір розповісти сумну повість про похід Ігоря. Але як її
Відповідь:
Ліро-епічний твір — це літературний твір, у якому гармонійно поєднуються зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого утворюються якісно нові сполуки. Людина тут зображується ніби у двох планах: з одного боку передаються певні події її життя, а з другого — переживання, емоції, настрої. До творів такого штибу найчастіше відносять баладу, думу, байку, співомовку, а також поему, іноді — роман у віршах:
У ліро-епічних творах наявні розгорнутий сюжет і система образів, як і в епічних творах. Однак в епічному творі, зображуючи події та характери, автор майже не проявляє себе безпосередньо, бо він стоїть осторонь від описуваного. У ліро-епічних творах автор, зображуючи події та характери, принагідно, але прямо й безпосередньо висловлює свої думки і почуття, викликані в ньому цими подіями та вчинками персонажів, дає їм оцінку. Більша, ніж в епічних творах, увага приділяється розкриттю внутрішнього стану героїв. Крім того, в ліро-епічних творах є ще один персонаж, якого немає й бути не може ні в епосі, ні в драмі,- ліричний герой, в ролі якого виступає найчастіше автор.
Ліро-епічні твори пишуться майже виключно віршованою мовою, яка надає викладу художнього матеріалу більшої урочистості, натхненності, ліричності.
Приклад ліро-епічного твору - поема М. Вороного "Євшан-зілля"; драма-феєрія Лесі Українки "Давня казка".