Поема — поетичний оповідний твір, віршовий або прозовий. Поема — ліричний, епічний, ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображені значні події і яскраві характери.
Ліричним героєм називають оповідача в ліричних і ліро-епічних творах.
Не можна сказати, що ліричний герой і поет — це та сама людина. Адже поет – це автор твору. Ліричний герой – це відношення автора до написаного, ніби друге «Я» автора твору.
Між ліричним і ліро-епічним творами є відмінність. Адже, ліро-епічний твір значно більший за обсягом, крім ознак лірики (переважно віршований, відображає емоції), включає ознаки епосу (має сюжет та яскраві персонажі, розгортаються події).
Головні герої повісті — Остап та Соломія — кохали одне одного. Але для пана вони, як й інші кріпаки, були "товаром", тому він розлучив їх і видав заміж Соломію за свого хурмана. Пан катував нагаями дідуся Остапа, збирався забити самого Остапа за його сміливе слово. Все це спричинило до втечі.
Остап мав на меті жити поміж вільних людей, а Соломія мріяла оселитися у слободі, господарювати та піклуватися про Остапа. Цим мріям не судилося здійснитися. Остап і Соломія були не поодинокі у бажанні здобутися волі: цілими родинами бігли від кривди та знущання селяни, підтримуючи одне одного. Важким був шлях за кордон. Але й за кордоном їх не чекала бажана воля: спочатку Остапа було поранено, потім Соломія і Остап потрапили у циганське злодійське гніздо, через що Остапа забрали до в'язниці та збирались відправити назад до пана.
Ліричним героєм називають оповідача в ліричних і ліро-епічних творах.
Не можна сказати, що ліричний герой і поет — це та сама людина. Адже поет – це автор твору. Ліричний герой – це відношення автора до написаного, ніби друге «Я» автора твору.
Між ліричним і ліро-епічним творами є відмінність. Адже, ліро-епічний твір значно більший за обсягом, крім ознак лірики (переважно віршований, відображає емоції), включає ознаки епосу (має сюжет та яскраві персонажі, розгортаються події).
втеча
Объяснение:
Головні герої повісті — Остап та Соломія — кохали одне одного. Але для пана вони, як й інші кріпаки, були "товаром", тому він розлучив їх і видав заміж Соломію за свого хурмана. Пан катував нагаями дідуся Остапа, збирався забити самого Остапа за його сміливе слово. Все це спричинило до втечі.
Остап мав на меті жити поміж вільних людей, а Соломія мріяла оселитися у слободі, господарювати та піклуватися про Остапа. Цим мріям не судилося здійснитися. Остап і Соломія були не поодинокі у бажанні здобутися волі: цілими родинами бігли від кривди та знущання селяни, підтримуючи одне одного. Важким був шлях за кордон. Але й за кордоном їх не чекала бажана воля: спочатку Остапа було поранено, потім Соломія і Остап потрапили у циганське злодійське гніздо, через що Остапа забрали до в'язниці та збирались відправити назад до пана.