Багато людей думають, що електронні книги набагато краще, ніж класичні, але інші не згодні з цим. Тому, ми спробуємо довести, чи потрібні електронні книги для нас? Я хочу висловити свою думку про цю проблему.
Само собою зрозуміло, що в даний час комп'ютери дуже поширені у всьому світі. Ми можемо ігати цей технічний прогрес у всьому. Крім того, все змінюється, і це також торкнулося книг.
Перш ніж почати, необхідно дати визначення слова електронна книга. Цей новий вид книги представляє компактний пристрій планшетного комп'ютера, призначене для відображення текстової інформації. Основна відмінність між електронними книгами і комп'ютерами - великий час автономної роботи. Електронні книги відіграють важливу роль в нашому житті.
Почну з того, що я дуже люблю читати, і роблю це при першій-ліпшій можливості. Я обожнюю книги в твердій і м'якій палітурці, тому будь-яку книгу я вибираю ретельно. Але, незважаючи на цей факт, я схильна до покупки електронних книг, тому що це зручно, практично і економічно.
Я розумію, що прогрес йде і рано чи пізно все люди придбають цей пристрій. До речі, щось заважає їм це зробити. Як і будь-які інші пристрої, вони мають свої переваги і недоліки. Якщо говорити про переваги, то це:
1) Компактність. Один пристрій може зберігати сотні і тисячі книг. Крім того, така книга зазвичай легше, ніж підручник.
2) Додаткові параметри. Це можливість пошуку в тексті, електронні закладки, словник. Електронна книга дозволяє не тільки читати тексти, а й переглядати фотографії, мультимедійні кліпи або відтворювати аудіокниги.
3) Текст вартості. Багато текстів в електронному вигляді безкоштовні і дешевше, ніж класичні.
4) При необхідності деяку інформацію ми можемо отримати відразу, просто завантаживши електронну книгу.
5) Простота публікації. Текст набагато простіше, швидше і дешевше для публікації в електронній формі, ніж на папері.
6) Екологічність. Для читання текстів в електронній книзі не потрібно вирубувати ліси, як це необхідно для звичайних книг. Хоча електронні книги також вимагають електрики, але для їх виробництва не потрібно папір, чорнило та інші ресурси.
7) Електронні книги мобільні. Сучасні електронні книги легко можуть перебувати в кишені або в сумці.
Однак є багато причин, які виступають проти покупки:
1) Як і будь-який електронний пристрій, воно набагато більш чутливо до пошкоджень, ніж звичайні книги.
2) Слід підкреслити високу ціну.
3) Пристрої для читання електронних книг вимагає періодичної додаткової зарядки.
Нарешті, в сучасному світі будь-яка людина, яка любить читання, стикається рано чи пізно з однією проблемою - книгу, яку хочеться прочитати, неможливо добути. Причини можуть бути різними, але результат один - книги немає, а вона хочеться або просто потрібна ... І тут на до може прийти електронна книга. По правді кажучи, я дуже хочу електронную книгу. Багато людей все одно виберуть звичайну книгу і можуть впевнено сказати: "Проста книга набагато краще». Але чи будуть вони мають рацію?
У процесі світосприймання і всієї життєдіяльності перед нами об´єктивно постає низка неоднозначних запитань типу: "Хто або що є головним у цьому світі?" Намагаємося відшукати відповідь: матеріальні цінності; природні ресурси; нові технічні системи; рослинний чи тваринний світ, що оточує нас; можливо, досягнення науки й освіти. Поміркуємо над цим. А, можливо, не те й не інше? Значна частина людей, відповідаючи на це запитання, стверджує: головне — це Людина.
Якщо це так, то може виникнути й інше запитання: "У чому сенс життя людини?" У цьому плані також є різні думки: бути здоровою, здобути гарну освіту, мати престижну роботу, пристойний заробіток, належне помешкання та ще багато іншого. Усі названі аспекти стосуються сенсу життєдіяльності особистості. Але ми акцентуємо увагу на провідному сенсі життя людини з позицій філософії її буття. Це — продовження роду людського. І не лише в біологічному (репродуктивному), а й соціальному плані. Г.С. Сковорода наголошував, що є "дві суть главныя родительськие сій: благо родить й благо научить". У завданні "научить" Сковорода розглядав це поняття в рамках не стільки "навчити грамоті", скільки "навчити праведному життю", тобто дати достойне виховання.
Ми розуміємо, що виховання людини — багатогранний і досить складний процес. Чи можна виділити якісь головні, визначальні аспекти виховання? Давайте подумаємо, які: фізичне здоров´я, готовність до праці, естетична культура, розумовий розвиток?
Російський філософ 1.0. Ільїн (1882—1954), розмірковуючи над питаннями духовного оновлення людини, писав: "Хто прагне виховати дитину, той мусить пробудити й зміцнити в ній духовність її інстинкту. Якщо дух у глибині несвідомого буде пробуджений і якщо інстинкт буде вдоволений цим пробудженням, то в житті дитини відбувається надзвичайна подія і дитя впорається з усіма труднощами і принадами майбутнього життя: і ангел не спатиме в його душі й людина ніколи не обернеться на вовка. Але якщо в дитинстві це не станеться, то опісля будь-які вмовляння, докази і переконання можуть виявитися безсилими, тому що інстинкт з усією його величчю, пристрастями й заповзяттям не прийме духу і не зрідниться з ним: він бачитиме в ньому ворога і насильника, почує лише заборони його і завжди буде готовим постати супроти нього і втілити свої бажання". Наведене міркування І.О. Ільїна до певної міри дає відповідь на питання, що в системі формування особистості є головним, визначальним. Це — морально-духовні цінності.
В.О. Сухомлинський наголошував: "Жива людська плоть і кров всебічно розвиненої людини втілює в собі повноту й гармонію сил, здібностей, пристрастей, потреб, в якій вихователь бачить ідейну, громадянську, розумову, творчу, трудову, естетичну, емоційну, фізичну досконалість. Провідним, визначальним компонентом у цій гармонії є моральність. <...> Тут кожній людині (у сфері морального розвитку. — А.К.) не закрита дорога до вершин, тут справжня і безмежна рівність, тут кожний може бути великим і неповторним".
Стимулювальним чинником, серцевиною досягнення цього головного є гуманістичне начало. Тому будь-яка діяльність як окремої особистості, так і певних соціальних інституцій має здійснюватися в рамках її спрямованості на людину, на створення оптимальних умов для її життєдіяльності та розвитку, удосконалення духовних якостей. Знову звернемося до думки І.О. Ільїна, який стверджував, що "виховати" означає сформувати з дитини не успішну людину-підлабузника, а духовно зрячу, сердечну і цільну особистість з міцним характером.
Гуманізм як система ідей і поглядів на людину як найвищу цінність — це переконаність у безмежних можливостях людини та її здатності до удосконалення, це вимога свободи і захисту гідності особистості, це ідея про право людини на щастя і про те, що задоволення її потреб та інтересів має бути метою суспільства.
Багато людей думають, що електронні книги набагато краще, ніж класичні, але інші не згодні з цим. Тому, ми спробуємо довести, чи потрібні електронні книги для нас? Я хочу висловити свою думку про цю проблему.
Само собою зрозуміло, що в даний час комп'ютери дуже поширені у всьому світі. Ми можемо ігати цей технічний прогрес у всьому. Крім того, все змінюється, і це також торкнулося книг.
Перш ніж почати, необхідно дати визначення слова електронна книга. Цей новий вид книги представляє компактний пристрій планшетного комп'ютера, призначене для відображення текстової інформації. Основна відмінність між електронними книгами і комп'ютерами - великий час автономної роботи. Електронні книги відіграють важливу роль в нашому житті.
Почну з того, що я дуже люблю читати, і роблю це при першій-ліпшій можливості. Я обожнюю книги в твердій і м'якій палітурці, тому будь-яку книгу я вибираю ретельно. Але, незважаючи на цей факт, я схильна до покупки електронних книг, тому що це зручно, практично і економічно.
Я розумію, що прогрес йде і рано чи пізно все люди придбають цей пристрій. До речі, щось заважає їм це зробити. Як і будь-які інші пристрої, вони мають свої переваги і недоліки. Якщо говорити про переваги, то це:
1) Компактність. Один пристрій може зберігати сотні і тисячі книг. Крім того, така книга зазвичай легше, ніж підручник.
2) Додаткові параметри. Це можливість пошуку в тексті, електронні закладки, словник. Електронна книга дозволяє не тільки читати тексти, а й переглядати фотографії, мультимедійні кліпи або відтворювати аудіокниги.
3) Текст вартості. Багато текстів в електронному вигляді безкоштовні і дешевше, ніж класичні.
4) При необхідності деяку інформацію ми можемо отримати відразу, просто завантаживши електронну книгу.
5) Простота публікації. Текст набагато простіше, швидше і дешевше для публікації в електронній формі, ніж на папері.
6) Екологічність. Для читання текстів в електронній книзі не потрібно вирубувати ліси, як це необхідно для звичайних книг. Хоча електронні книги також вимагають електрики, але для їх виробництва не потрібно папір, чорнило та інші ресурси.
7) Електронні книги мобільні. Сучасні електронні книги легко можуть перебувати в кишені або в сумці.
Однак є багато причин, які виступають проти покупки:
1) Як і будь-який електронний пристрій, воно набагато більш чутливо до пошкоджень, ніж звичайні книги.
2) Слід підкреслити високу ціну.
3) Пристрої для читання електронних книг вимагає періодичної додаткової зарядки.
Нарешті, в сучасному світі будь-яка людина, яка любить читання, стикається рано чи пізно з однією проблемою - книгу, яку хочеться прочитати, неможливо добути. Причини можуть бути різними, але результат один - книги немає, а вона хочеться або просто потрібна ... І тут на до може прийти електронна книга. По правді кажучи, я дуже хочу електронную книгу. Багато людей все одно виберуть звичайну книгу і можуть впевнено сказати: "Проста книга набагато краще». Але чи будуть вони мають рацію?
Якщо це так, то може виникнути й інше запитання: "У чому сенс життя людини?" У цьому плані також є різні думки: бути здоровою, здобути гарну освіту, мати престижну роботу, пристойний заробіток, належне помешкання та ще багато іншого. Усі названі аспекти стосуються сенсу життєдіяльності особистості. Але ми акцентуємо увагу на провідному сенсі життя людини з позицій філософії її буття. Це — продовження роду людського. І не лише в біологічному (репродуктивному), а й соціальному плані. Г.С. Сковорода наголошував, що є "дві суть главныя родительськие сій: благо родить й благо научить". У завданні "научить" Сковорода розглядав це поняття в рамках не стільки "навчити грамоті", скільки "навчити праведному життю", тобто дати достойне виховання.
Ми розуміємо, що виховання людини — багатогранний і досить складний процес. Чи можна виділити якісь головні, визначальні аспекти виховання? Давайте подумаємо, які: фізичне здоров´я, готовність до праці, естетична культура, розумовий розвиток?
Російський філософ 1.0. Ільїн (1882—1954), розмірковуючи над питаннями духовного оновлення людини, писав: "Хто прагне виховати дитину, той мусить пробудити й зміцнити в ній духовність її інстинкту. Якщо дух у глибині несвідомого буде пробуджений і якщо інстинкт буде вдоволений цим пробудженням, то в житті дитини відбувається надзвичайна подія і дитя впорається з усіма труднощами і принадами майбутнього життя: і ангел не спатиме в його душі й людина ніколи не обернеться на вовка. Але якщо в дитинстві це не станеться, то опісля будь-які вмовляння, докази і переконання можуть виявитися безсилими, тому що інстинкт з усією його величчю, пристрастями й заповзяттям не прийме духу і не зрідниться з ним: він бачитиме в ньому ворога і насильника, почує лише заборони його і завжди буде готовим постати супроти нього і втілити свої бажання". Наведене міркування І.О. Ільїна до певної міри дає відповідь на питання, що в системі формування особистості є головним, визначальним. Це — морально-духовні цінності.
В.О. Сухомлинський наголошував: "Жива людська плоть і кров всебічно розвиненої людини втілює в собі повноту й гармонію сил, здібностей, пристрастей, потреб, в якій вихователь бачить ідейну, громадянську, розумову, творчу, трудову, естетичну, емоційну, фізичну досконалість. Провідним, визначальним компонентом у цій гармонії є моральність. <...> Тут кожній людині (у сфері морального розвитку. — А.К.) не закрита дорога до вершин, тут справжня і безмежна рівність, тут кожний може бути великим і неповторним".
Стимулювальним чинником, серцевиною досягнення цього головного є гуманістичне начало. Тому будь-яка діяльність як окремої особистості, так і певних соціальних інституцій має здійснюватися в рамках її спрямованості на людину, на створення оптимальних умов для її життєдіяльності та розвитку, удосконалення духовних якостей. Знову звернемося до думки І.О. Ільїна, який стверджував, що "виховати" означає сформувати з дитини не успішну людину-підлабузника, а духовно зрячу, сердечну і цільну особистість з міцним характером.
Гуманізм як система ідей і поглядів на людину як найвищу цінність — це переконаність у безмежних можливостях людини та її здатності до удосконалення, це вимога свободи і захисту гідності особистості, це ідея про право людини на щастя і про те, що задоволення її потреб та інтересів має бути метою суспільства.