«ЧОРНА РАДА РЕБЯТ Який інструмент почув Шрам, коли зайшов на пасіку до Череваня?
2. Кого у творі називають Божим чоловіком?
3. Хто викупив Василя Невольника із турецької каторги? 4. Про кого сказано: «нав де, не хоче нікому придіте поклонімося»?
5. Кого Сомко наказав провезти на свині по всьому Гадячу?
6. Ким став Іванець на Запорожжі?
7. Де познайомився Перо з Лесею?
8. Хто так відгукується про запорожців: «Тепер чесному чоловікові стид мішатися між сі розбишаки. Перевернулися тепер уже кат знає на що запорожці. Поки ляхи да недоляшки душили Україну, туди втікав щонайкращий люд з городів; а тепер хто йде на Запорожжє? Або гольтяпака, або злодюга, що боїться шибениці, або дармоїд, що не звик заробляти собі насущного хліба»?
9. На кого натякала Череваниха, розповідаючи про свій сон?
10. Хто викрав Лесю?
11. У кого з героїв очі бігали «то сюди, то туди»?
12. Хто вирвав у Сомка бунчук та булаву?
ІІ Завдання на установлення відповідностей (за романом «Чорна рада»)
1. Установіть відповідність між героєм роману та його описом
1. Шрам
2. Василь Невольник
3. Кобзар
4. Іванець
А Ключник, викуплений з турецького полону.
Б Нечесним шляхом здобув місце у козацькій верхівці
В Допомагав викупляти невільників, Божий чоловік
Г Козак і священнослужитель, втратив на війні двох синів Д Син Шрама, чоловік Лесі.
2. Установіть послідовність подій у творі 1. 2. 3. 4.
А Чорна рада у Ніжині
Б Суперечка Шрама та міщан
В Шрам приїжджає на хутір до Череваня
Г Зустріч Кирила Тура та Я. Сомка
3. Визначте художні засоби:
1. . Епітет
2. Метафора
3. Порівняння
4. Гіпербола
А А те Хмарище було окрите гаями, справді наче хмарами.
Б Василь Невольник був собі дідусь такий мізерний
В Повернулось у старого серце, як почув, що козацька кров іллється понад Дніпром
Г Розлилась козацька слава по всій Україні.
4. Установіть відповідність між реплікою та героєм:
1. Шрам
2. Сомко
3. Черевань
4. Василь Невольник
5. Петро
А От, бгате, … — каже Шрамові, — де люде вміють жити на світі! Коли б я був не жонатий, то зараз би пішов у запорожці!
Б Сидять там окаяннії в Січі да тілько п’янствують, а очортіє горілку пити, так і їде в городи да тут і величається, як порося на орчику (про запорожців)
В Хто там грюкає, наче у свої ворота?
Г А ось і моя наречена! — сказав … , обернувшись до Лесі. — Вам, ясная панно, чолом до самих ніжок!
. 5Установіть відповідність між місцем та подією
1. Хмарище
2. Гадяч
3. Ніжин
4. Київ
А Чорна рада
Б Зустріч із Сомком
В Іванця катають на свині.
Г Розмова з Божим чоловіком
6. Розподіліть героїв твору.
1. Вигадані
2. Реальні історичні особи
А Я. Сомко
Б Черевань
В Леся
Г І. Брюховецький
Відповідь:
Пояснення:Від дорослих ми часто чуємо: "Гуртом і батька легше бити". Дійсно, якщо разом, то легше все вийде. Є казка, у якій старий батько подав такий приклад: одну гілочку легко зломити, а пучечок важче. Це все до того, що єдність — це велика сила. Ось і у повісті І. Я. Франка "Захар Беркут" зображено, як єдність, згуртованість та відданість своїй Батьківщині можуть до здолати найстрашнішого ворога.
Вражає своєю сміливістю Максим Беркут, син Захара, що з полону намагається до своєму народу. Мирослава, кохана Максима, нічого не злякалася і допомагає здолати монголів тоді, коли її батько став зрадником. Але головним героєм твору є Захар Беркут, що не лише стоїть над громадою і вміло керує, а й відважний та відданий своєму народові. Він наважується битись до кінця, не зважаючи на те, що його син у полоні монголів. Захар Беркут не дає батьківській любові переважити громадський обов'язок. Дії оборонців відважні і разом з цим точні. Спільнота працює, ніби одна людина. Розуміють один одного, вболівають за кожного. Прекрасна сила єдності показана у цьому творі, і підтвердженням думки про необхідність єдності є останні слова Захара Беркута: "Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю".
Я повністю згоден з цими словами ватажка тухольців. З історії ми знаємо багато прикладів, коли розбрат призводив до поразки. З неї ж таки ми довідуємось, що коли під час біди люди, князівства, країни об'єднувались, то завжди перемагали. Отже, сила наша в єдності, згуртованості, відданості своїй Батьківщині.
Маруся Кайдашиха - бездушна і сварлива жінка. Маруся гарно готувала і змолоду служила у панів покоївкою, від них і сама "набралась трохи панства". Кайдашиха з погордою поставилась до бідніших від себе, любить вихвалятись. Позитивні риси її характеру - це те, що вона працьовита, дбайлива хазяйка, любляча мати і бабуся. Але приватна власність, жадоба до землі зробила її жорстокою, жадібною. Це призводило до частих сварок і розладів у сім'ї, і навіть бійок.
Мотря - дочка заможних батьків. Вона не знала злиднів, проте ніколи не була гордовитою. На початку твору Мотря - добра, активна та життєрадісна дівчина. Проте шлюб і пойстійні сварки змінюють її. Саме вона виколює свекрусі око та дуже тішиться з цього.
Мелашка - дівчина з дуже бідної родини. Вона звикла терпіти нестатки. Мелашка була доброю, щирою, піддатливою, терплячою, ніжною та лагідною. Та навіть таку дівчину лють та жорстокість свекрухи та невістки змогли змінити - Мелашка починає брати участь у сварках.