Чорна рада' Відповіді на запитання.
1. Хто відчинив ворота у Череваня на хуторі Хмарище двом подорожнім?
2. Кого застав Шрам на хуторі Хмарище у Череваня?
3.Хто дав гроші на викуп Василя Невольника із турецької неволі?
4. Як покарав Сомко Брюховецького (Іванця), коли піймав його біля свого ліжка з ножем?
5.Чому Череваниха не підтримала сватання Петра Шраменка до Лесі?
6. Скільки синів було в Шрама?
7. Хто перегородив дорогу Шрамові та його супутникам у Києві, коли вони їхали на прощу?
8.Чому Шрам назвав Череваня Барабашем?
9. Де Шрам зустрівся із Сомком?
10. Кого налякалася Леся в Києві так, що аж занедужала?
11.Як звали побратима Кирила Тура?
12. Хто з героїв обіцяє "зложити докупи обидва береги Дніпрові, позаводити всюди правнії суди, школи, академії, друкарні..."?
13. Що обіцяє зробити Кирило Тур під час гостини в Сомка, але ніхто цю обіцянку не сприймає серйозно?
14. Шрам згадує, що одного разу козаки врятували йому життя. Хто виявився рятівником Шрама?
15.Хто уночі викрав Лесю із гетьманського будинку?
16. Хто першим кинувся рятувати Лесю?
17. Хто промовляє такі слова: "Лучче мені проміняти шаблю на веретено, аніж написти вдвох на одного"?
18. Хто переміг у двобої між Петром Шраменком і Кирилом Туром?
19. Де лікували Петра Шраменка після двобою з Кирилом Туром?
20.Ким доводився Гвинтовка Череваневі?
21. Ким була дружина Гвинтовки?
22. Чому дружина Гвинтовки, побачивши ридван Череваня, упала в обморок?
23.З якою метою пийшов до Гвинтовки батько Пугач?
24. Як ставився Гвинтовка до своєї дружини?
Відповідь:
Писала для іншої теми, але може щось з цього пригодиться
Світ козацьких пісень
Козацькі пісні - народні, історичні пісні та думи в котрих оспівується Козацька доба. Ці пісні не входили до репертуару придворних музик, їх співали здебільшого кобзарі та лірники. Саме вони в цих піснях розповідали звичайним людям про певні реальні факти і явища (боротьба з турецько-татарськими нападниками, перемоги і поразки козацького війська, чужинська неволя, рабство тощо). Але в першу чергу козацькі пісні оспівують ліричний образ козака, відтворюють його внутрішній духовний світ, думки і почуття, зроджені різними обставинами неспокійного козацького життя, передають романтику козацької волі.
Тематика козацьких пісень дуже широка: козацький побут і викликані ним почуття та думки, життя в походах без відпочинку, коли нема де прихилити голови, і домом стає зелена діброва чи темний байрак. Але найпоширеніша тема - прощання козака з рідними та його від´їзд з дому. Ці співанки завжди пройняті мотивом туги, при цьому патріотичні почуття відступають на другий план, основне місце займає смуток прощання з сім´єю, коханою дівчиною чи молодою дружиною. Тому в ліричних козацьких піснях козак часто сумує - «світом нудить», плаче. Туга посилюється мотивом самотності: єдиним другом козака є вір-ний кінь, що розуміє його настрій, хвилювання, охороняє в час небезпеки, попереджує про неї, а якщо господар загинув, сповіщає про це його рідних. Тема смерті козака є також дуже поширена. Причому в цих піснях, як правило, не змальовуються ні битви, ні поєдинки, не говориться про обставини смерті коза-ка, не пояснюються причини, чому він сам залишився лежати на полі бою. Картина загибелі козака постає доволі традиційною: вбитий він лежить під калиною чи тополею, очі накриті червоною китайкою (символ козацької слави, у дохристиянські часи червоний — колір смерті), над ним нахилився вірний кінь, над ним кружляє чорний ворон (теж символи смерті, представники потойбічного світу). У деяких співанках смертельно поранений козак розмовляє зі своїм єдиним другом-конем, який копитами в землі копає для нього могилу, просить його передати останню звістку рідним. Однак, незважаючи на мотиви страждань, нелегкої долі, смерті козака, цим співанкам властива і тема волі, воїнської звитяги, в них возвеличується патріотичний дух, безстрашність, самовідданість всенародній справі національного визволення, оспівується козацька слава. Символом козацької звитяги, нездоланності духу стає і насипана висока могила — пам´ятник воїнської доблесті.
Давність походження козацьких співанок виявляється і в їхній образності. Крім головного ліричного героя — козака, в них фігурують образи коня (який може говорити людською мовою, плаче над убитим козаком, просить прокинутись), сивої зозулі (розповідає козакові, що діється вдома, від нього несе звістку рідним), ворона, сокола; персоніфіковані образи сил природи, дерев (або всієї діброви, лісу, гаю) тощо. Для них властива й своєрідна метафорика. Так, наприклад, битва асоціюється з бенкетом , важка виснажлива битва змальовується як спорудження мостів чи греблі, поле бою — у вигляді зораної ріллі, засіяної кулями, смерть козака — вінчання з могилою. Давність походження такої художньообразної структури підтверджується її спорідненістю з давніми писемними пам´ятками - літописами, «Словом о полку Ігоревім». Тому козацькі співанки, що збереглися до нашого часу, є особливо цінними творами соціальної лірики. Вони стали основою подібних за тематикою і поетикою солдатських, рекрутських, вояцьких, жовнірських співанок.
Козацькі пісні і донині живуть у пам᾽яті українського народу. Вони також відомі далеко за межами України. Дуже влучно про творців і виконавців козацьких пісень висловився італійський письменник Д.Чамполі: шабля – їхній хрест, перемога – їхній Бог, а пісня – їхня молитва.
Пояснення: