Герасим калитка герасим калитка - дріб’язкова людина, що трясеться над капіталом, як той кощій, що «над златом чахне». багатій втрачає спокій і сон, зривається на наймитах, дружині, слідкує за кожною крихтою хліба, бере в заставу волів кума, бо «так надежні-ше». а в результаті стає жертвою «жидівської» афери, бо бажання легкої наживи, заздрість до свого сусіда жолудя просто засліплюють йому очі. для цього героя гроші-багатство й всьому голова: 'та це чортзна-що! ви ударяйте на гроші-гроші всьому голова! ' йому здається,що наймити мало роблять і багато їдять: "настане день,то роботи не бачиш,а тільки чуєш,як губами плямають! " родинні почуття в герасима калитки притуплені власницькими інтересами.в одруженні сина на пузиривні він шукає лише наживи: "мені треба невістку з приданнім,з грі"а віддавши дочку заміж герасим вілмовився сплатити зятеві обіцяний посаг. у головного героя сліпа любов до землі: "їдеш день-чия земля? калитчина! диханіє спирає"та "ох,земелько,свята земелько-божа ти донечко! як радісно тебе загрібати без ліку! " та "я не буду панувати,ні! як їв борщ,так і їстиму,як мазав чоботи дьогтем,так і мазатиму,а зате всю землю навкруги скуплю" дуже заздрив жолудю,пузирям і міг будь-яким шляхом бути кращим та багатшим від них: "ой пузирі! глябіть,щоб ви не попались,а замість вас калитку розіпре і я вам покажу,як " копач (боневентура) вмії трохи зормовляти не французькій мові: "вів ля буланже,вів ля ельзас,аб-а ельман! оле куто ля фуршет! оле кашон,ля помдетер,ві ля патрі" герасим говорить до нього: "тридцять літ шукаєте грошей,а нічогісенько не знайшли" у нього малий словниковій запас і постійно повторює один ивираз: "опит-велікоє діло! "та інші слова.шанує науку: "хе-хе-хе! от і тут наука! ні,ви против науки не йдіть! без науки,без струменту,без опиту,куди не повернися,нічого не " савка савка-кум герасима калитки. саме так герасим говорить до нього: "кращого компаньйона,як кум,не знайти! " він не має грошей і тому постійно позичає їх у калитки.
