В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География

Cочинить сказку на украинскому языку

Показать ответ
Ответ:
Адриана1111111
Адриана1111111
24.07.2022 22:16
1965 рік. Провесінь. Надмор’я Молодий професор-історик Борис Отава познайомився в санаторії біля моря з московською художницею Таєю, привабливою молодою жінкою з оригінальним світобаченням. Рік 992. Великий Сонцестій. Пуща У той день, коли він прийшов у світ, лежали білі сніги, світило низьке сонце, тиша стояла в подніпрянських пущах. Він вибирався з пітьми на світ, і плакав од незвіданості шляху. Потім був дід Родим. Власне, його руки, як широкі теплі лопати, Від них малюк заспокоївся й притих. Мав він блакитні очі, тож назвали — Сивоок. Родим був велетенським чоловіком із сивим волоссям, в одязі зі шкури дикого тура. Він місив глину, клав на круг і виготовляв різні вироби. Найбільше — богів. Потім фарбував і обпалював на вогні. Усе сяяло різнобарвністю. Дід був мовчазний. Сивоок із захопленням слідкував за його роботою, знав усіх богів, хоч цього йому ніхто не говорив — і Перуна, і Белеса, і Сварога. Найбільше ж хлопчик любив Ярила. Тільки пізніше здогадався чому — той був схожий на діда! Приїжджали купці й купляли богів, а Родим складав у хижці срібло, хутра та інше добро. Він нікого не боявся. Але одного разу прийшли люди в чорному зі срібним хрестом, сказали підкоритися одному богові. Почали трощити готових богів на полицях, Родим кинувся захищати — і поліг від меча. Сивоок вибрався через стріху й щодуху побіг у пущу. Після багатоденного блукання по Лісу Сивоок потрапив до медовара Ситника і закохався в його дочку Величку. Але, не витримавши підневільного життя у Ситника, втік у пущу. Там познайомився з Лучуком — вправним стрільцем з лука, хлопцем його років. Вони вирушили разом у мандри. 1941 рік. Осінь. Київ Професор Гордій Отава не встиг евакуюватися з Києва, оскільки до останнього моменту намагався врятувати цінності Софійського собору. Він потрапив до концентраційного табору для військовополонених, де його, як виявляється, наполегливо розоіукував колишній колега-науковець, а тепер штурмбанфюрер Адальберт Шнурре. Полонені не виказують Отаву, але він несподівано побачив за колючим дротом власного сина Бориса і називав себе. Рік 1004. Київ Сивоок і Лучук потрапили до Києва, де хлопців вразила краса християнських храмів. Якось вони опинились на галасливому київському торзі, де побачили багато чого дивного для себе. їхню силу й кмітливість помітив зухвалий та спритний купець Какора і запросив до себе охоронцями.
0,0(0 оценок)
Ответ:
Kirito081
Kirito081
08.10.2022 12:03

Говорят, что в человеке все должно быть красивым, - тело и душа. Именно таковы герои повести И. Франко «Захар Беркут», и чувства, существующие между ними, тоже является красивыми и глубокими.

Мирослава и Максим встретились на охоте и сразу почувствовали какой-то непонятный влечение друг к другу. Мирослава полюбила Максима не по имения или статус, а за рыцарский характер и искренность. А Максима удивила эта юная девушка, которой «не жалко бы быть мужем», как говорили о ней тухольци. их любовь не могла остановить и та пропасть, что уже в те времена существовала между представителями разных социальных классов, потому что Мирослава была дочерью боярина, для которого Максим, какой бы он не был смелый и гордый, был всего только «смерд *.

И искренне любящие сердца такая мелочь, как неравенство, не могла разъединить, и Мирослава готова не только отказаться от своего богатства и статуса, но и покинуть любимого отца ради Максима. Она поклялась, что Максим станет ее мужем, потому что она судит людей не по имуществом, а при их душой. «Он такой рыцарь, как и другие рыцари, - говорит она отцу о Максиме, - нет, он смелее и честнее всех тех Боярчук, которых я видела до сих пор».

Любовь Мирославы настолько велико, что она не представляет своей жизни без Максима, и поэтому хочет остаться в монгольском лагере вместо него, хотя это для нее верная смерть. И все же любовь не ослепляет юношей, они знают, что их жизнь принадлежит другим. Поэтому со слезами на глазах Мирослава давала приказы бросать камни в татар, потому что любой из них мог убить любимого, иначе поступить девушка не могла, потому что речь шла об интересах всей общины.

Итак, Мирослава и Максим, несмотря на принадлежность к разным социальным слоям, равны в своем рыцарстве, мужества и искренности. Сила их любви победила все препятствия на пути к счастью, потому что именно оно придавало сил и мужества Максиму в лагере татаро-монголов, и, с другой стороны, любовь не затмило им весь мир, и ради общего благосостояния они пожертвовать своим счастьем.


0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська література
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота