ДАМ 10 ПОИНТОВ!!
Ніна Супруненко.вибрані вірші."Бабусині рушники" виписати епітети, метафори, порівняння, анафори
Вірш:
Торкаюся ніжної тканини,
Пливу я серцем у забуття.
Ці чудо-рушники, килими
Сплелись в бабусине життя.
У кольорах оцих чарівних
І молодість, і щастя, й біль.
Не було їй в роботі рівних,
Була порадою для всіх.
Червоні грона у калини —
І оживає майбуття.
В них задивилась Україна,
В них є сенс мого життя.
Нема бабусі, тільки квіти
Цвітуть завжди на полотні.
Вони, немов маленькі діти,
Щасливі й трішечки сумні.
Блакитне й жовте, мов єдине,
Принишкло в ранішній росі.
Та буде жити Україна,
Бо ми живем у цій красі!
Відповідь:Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім’ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 році був призваний служити в армії. Учасник німецько-радянської війни. Після війни навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ. Друкуватися почав з 1940 року. Пік популярності поета припав на 1980-ті. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького. У 1950–1961 роках — заступник головного редактора журналу «Перець», згодом заступник головного редактора журналу «Мистецтво». Найвідоміші збірки Павла Глазового – “Великі цяці”,”Картикатури з натури”,”Смійтесь,друзі,на здоров’я”,”Сміхологія. Посібник для всіх, кому любий сміх”. Павло Глазовий лауреат премії імені Остапа Вишні в 1988 році за книгу «Сміхологія». Жив у Києві на вулиці Льва Толстого, 25. Помер 29 жовтня 2004 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі
Пояснення:
Відповідь:
Жанр “Аравійська пустеля” – повість, тому що це середній за розмірами розповідний прозовий твір, у якому змальовано життя кількох героїв протягом важливого за подіями часу. Оповідь у творі ведеться від І-ої особи. Про події, які відбуваються в повісті, ми дізнаємося від оповідача. А тому складається враження, що автор на власні очі бачив ті події, про які розповідає. У творі є казкові (фантастичні) елементи. Наприклад, твір починається словами казки: ,,Жив собі та був собі…” , фантастичним є те, що лелеча заговорило людською мовою, пише листи з далекої Африки
Пояснення:
жду благодарства