Давайте складемо логічну послідовність подій:
Опис космічних буднів Кліві. Непередбачувана поломка поштоліту.
Недосліджена киснева планета та її мешканці.
Телепатія – звична для тварин і нова для людини.
Процес тренування думки – самиця пантера, вовчиця, ніхто (ненаявний), змія, птах, 2-метровий кущ, труп, смолоскип, бурхливе полум’я ння від ворога.
Людина врятована внаслідок розвитку телепатичних здібностей.
Жанр — ліричний вірш.
Провідний мотив твору — письменниця звертається до музи за порадою, як жити, коли навколо самі пущі, кручі, темні води, шляхів нема, поплутані стежинки йдуть у безвість.
Римування: білий вірш.
Віршовий розмір: п’ятистопний ямб. Композиція твору. Твір побудовано у вигляді великого монологу, наповненого риторичними питаннями та риторичними окликами. Вірш зримо поділяється на чотири частини, яким можна дати заголовки із тексту:
1. «Стій, серце, стій! не бийся так шалено». 2. «Дивись: навколо нас великі перелоги…» 3. «Куди мені податись у просторі?»
4. «Барвисті крила широким помахом угору здійнялись…»
Образи твору. Вірш має виразно автобіографічний характер, а тому в ньому головний образ — це сама поетеса. У творі згадується муза, яка має спрямувати творчість поетеси, стук сокири в пущі, орлиний клекіт, камінь, що зривається з кручі й падає у воду зневіри, викликаючи круги тремтячі. «То be or not to be?..»
ХУДОЖНІ ЗАСОБИ:
епітети: «порожній простір», «муза винозора», «очі безсмертні», «великая порада», «великі перелоги», «поплутані стежинки», «дикі пущі», «високі кручі», «темні, тихі води», «орлиний клекіт», «круг тремтячий», «дикі нетрі», «простор безмежний», «ясна блискавиця», «золотий вінець», «барвисті крила»;
метафори: «не літай так буйно», «не бий крильми», «стежинки йдуть на безвість», «тихі води все стоять мовчазно», «з ліри скувати рало», «струнами крила прив’язати», «в диких нетрях пробивать дорогу», «вхопити з хмари ясну блискавицю», «злинути орлицею високо», «зірвати з зірки золотий вінець», «запалати світлом опівночі»;
риторичні звертання: «стій, серце, стій», «вгамуйся, думко», «ти, музо винозора, не сліпи», «скажи мені, пораднице надземна», «мовчиш ти, горда музо», «о чарівнице, стій»;
асонанс: «і дикі пущі, і високі кручі, і темні, тихі води»;
порівняння: «світло миттю згасне, як метеор», «я впаду, неначе камінь».
Психіка дитини у підлітковому віці ще не сформована і дуже не стійка, тому вплинули на неї може навіть будь-яка дрібничка.
Так, у повісті Ніни Бічуї «Шпага Славка Беркути» таких дрібничок чимало, наприклад: Юлько малював коней, дівчинка у блакитній сукні, що мила вікна, газета, що потрапила до рук Юлька, де було написано про плагіат його батька... Всі ці моменти безпосередньо вплинули на головних героїв.
Тому зрозуміло, наскільки дитяча психіка чутлива, що її практично неможливо повністю контролювати. Хоча спадає на думку, що і не треба її так прискіпливо контролювати, бо необхідно давати змогу дітям пристосову ватись до життя та приймати рішення самостійно, адже виростити дитину в стерильності, оберігаючи її від будь-якого негативного впливу просто неможливо, й навіть, напевне, шкідливо.
Важливо, щоб у житті не сталося, як на прикладі Стефка, що отримував мало розуміння. Батьки та оточуючі повинні допомагати, спілкуватися, обговорювати проблеми, вислуховувати, конструктивно критикувати. І тоді дитина зрозуміє, що вона комусь цікава, що вона має підтримку і може творити самостійно.
Зараз у світі багато складних, як-то кажуть, невиправних підлітків. Але насправді таких немає, просто вони почувають себе в оточенні людей чужими. Але зацікавивши їх, зрозумівши їх можна відкрити нове майбутнє навіть таким підліткам.