Дайте відповідь на одне із запитань(7-8 речень):

1) Яку проблему порушила Марко Вовчок, змальовуючи образ Проклав й Назара в повісті "Інститутка"? Які вчинки Прокопа свідчать, що він не терпить знущання?

2) Які персонажі твору "Інститутка" зберігають у собі добро та морально перемагають панночку, яка є носієм егоїзму й жорстокісті? Обгрунтуйте відповідь.

Показать ответ

Ответ:

Андрей4е6

04.06.2023 00:20

Відповідь:

Пояснення:Від дорослих ми часто чуємо: "Гуртом і батька легше бити". Дійсно, якщо разом, то легше все вийде. Є казка, у якій старий батько подав такий приклад: одну гілочку легко зломити, а пучечок важче. Це все до того, що єдність — це велика сила. Ось і у повісті І. Я. Франка "Захар Беркут" зображено, як єдність, згуртованість та відданість своїй Батьківщині можуть до здолати найстрашнішого ворога.

Вражає своєю сміливістю Максим Беркут, син Захара, що з полону намагається до своєму народу. Мирослава, кохана Максима, нічого не злякалася і допомагає здолати монголів тоді, коли її батько став зрадником. Але головним героєм твору є Захар Беркут, що не лише стоїть над громадою і вміло керує, а й відважний та відданий своєму народові. Він наважується битись до кінця, не зважаючи на те, що його син у полоні монголів. Захар Беркут не дає батьківській любові переважити громадський обов'язок. Дії оборонців відважні і разом з цим точні. Спільнота працює, ніби одна людина. Розуміють один одного, вболівають за кожного. Прекрасна сила єдності показана у цьому творі, і підтвердженням думки про необхідність єдності є останні слова Захара Беркута: "Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю".

Я повністю згоден з цими словами ватажка тухольців. З історії ми знаємо багато прикладів, коли розбрат призводив до поразки. З неї ж таки ми довідуємось, що коли під час біди люди, князівства, країни об'єднувались, то завжди перемагали. Отже, сила наша в єдності, згуртованості, відданості своїй Батьківщині.

0,0(0 оценок)

Ответ:

НаsтяПоможет777

10.11.2020 19:27

Основна думка – філософія природи – бути схожою на людей, щоб ті звернули увагу на її неповторність і подібність із ними, закликати берегти її, милуватись нею.

Провідний мотив – природа

Объяснение:

Автор – Анатолій Мойсієнко

Жанр – пейзажна лірика

Тема – зображення дивовижного світу осінньої природи рідного краю

Ідея – висловити захоплення казковою суттю осінньої пори.

Провідний мотив – природа чудова та неповторна.

Віршовий розмір – верлібр

Вірш не поділений на строфи, рядки різної довжини, окремі з них римуються: несе-есе, Родощ-дощ, і написані хореєм. Отже, вірш має вільну будову, наближену до верлібра

А. Мойсієнко як лірик, пропонує нам розмаїття вдало підібраних зорових (жовтень несе жолуді, вітер набиває листям кисет), слухових (креше), кольористичних (жовті жолуді, золоте есе, золотий кисет) образів, з яких зіткані пейзажні картини. Цей вірш – відбиток осіннього настрою поета.

Художні засоби “Жовтень жовті жолуді”

Епітети: жовті жолуді, золоте есе, золотий кисет, золоті пожежі, золотими клешнями, золоту Родоз, золотим пожежником. Епітет «золотий» автор використовує 7 разів, у сполученні з різними іменниками, створюючи неповторні поетичні образи. Епітет – золотий передає велич та барви природи восени.

Метафори та персоніфікації: походжає дощ, жовтень…на базар несе жолуді, пише осінь…есе, набиває вітер золотий кисет креше люльку, пожежі пасе, дощ-пожежник.

Алітерація: повторення звука [ж]; а також звуків [ш], [с], що створює атмосферу шуму, звуку листя, що восени шурхотить під ногами ( несе, осінь, есе, пише, креше).

“Жовтень жовті жолуді” вірш читати

Жовтень жовті жолуді

На базар несе,

Пише осінь охрою

Золоте есе.

Листопадом, бабиним літом

Набиває вітер

золотий кисет,

злотом люльку креше,

золоті пожежі

попасом пасе.

Сонце — обережне —

Золотими клешнями —

В золоту Родощ

Золотим пожежником

Походжає дощ.

“Жовтень жовті жолуді” характеристика

Справжня поезія здатна змінювати наше сприйняття світу. Вона дає можливість побачити те, чого ми просто не помічаємо через щоденні турботи. Саме завдяки поезії ми щоразу по-новому відкриваємо для себе казкову красу природи. Звичайний осінній пейзаж під пером майстра слова олюднюється й оживає, наповнюється в нашій уяві яскравими кольорами і звуками. Анатолій Мойсієнко зображує осінь у стані и найбільшої краси — вона викликає не сум, а захоплення. Присутність ліричного героя у творі «Жовтень жовті жолуді…»

виражена мінімально. Він постає як заворожений ігач, який читає «золоте есе» осені в загадковій книзі природи.

З неабиякою майстерністю автор використав прийом персоніфікації, наділивши явища природи людськими властивостями. В уяві читача послідовно зринають виразні зорові образи: жовтень нагадує дбайливого господаря, який несе на базар зібраний урожай; вітер набиває свій золотий кисет не тютюном, а листям і павутинками бабиного літа; дощ походжає, як завзятий пожежник… Загальну картину доповнює незвичний образ сонця: воно незграбне, немов рак, бо має золоті клешні-промені, і дуже обережне, бо осіннє.

У творі панують осінні кольори, золотий і жовтий. Не раз уживаний епітет «золотий» викликає в уяві привабливу картину не сумної і плаксивої, а саме красивої і величної осінньої природи.

Інтонаційної виразності цій поезії надають повтори приголосних і голосних звуків — алітерації й асонанси. Сполучаючись між собою, вони формують неповторний звукопис усього твору, який збагачує яскравий малюнок осінньої природи.

Додатково:

"Вертатись пізно" аналіз Ігор Павлюк

«З янголом на плечі» аналіз вірша

Анатолій Мойсієнко біографія та цікаві факти

Приєднуйтесть:

Оцініть статтю

Додати коментар

Ім'я *

Email *

Коментар

Анонім 21.01.2021 в 12:33

Ясно що нічого не ясно