Дайте відповіді на запитання:
*Як поміщики виховували своїх дітей?
*Що ж дала закордонна освіта панським дітям?
*Знайдіть в’їдливо-викривальний діалог між ліричним героєм та інтелігенцією. Що хоче поет ним сказати?
*Як ставиться інтелігенція до своєї мови, чи знає історію свого народу?
*Що найбільше хвилює поета?
*А як же змальовані образи ненароджених, тобто народу?
* До чого закликає поет у заключній частині твору
Три студенти київської бурси, дорогою додому заблукали і попросились переночувати у найпершому хуторі. Один з них, Хома Брут (студент-філософ), став жертвою відьми, у якої вони зупинились. Вона скочила на нього верхи і скакала полями. Хома спочатку злякався, але стомившись, сам скочив на відьму і почав бити її батогом. Настав ранок і відьма, втомившись, впала і перетворилася на красиву паночку!
Хома повернувся до Києва, але йому приходить наказ вирушити до багатого сотника, читати три дні молитви над красунею-донечкою , що от-от помре ( це донька сотника). Люди сотника замкнули Хому в церкві на ніч. Коли Хома почав читати, він побачив що мертва красуня - та сама відьма на якої він скакав! Через страх, він починає читати і побачив... що метва відкрила очі, потім сіла, потім почала ходити по церкві, шукаючи Хому ( бо він вбив її, коли скакав). Хома намалював навколо себе коло, тому мертва красуня не могла переступити коло і впіймати Хоиу. Наостанок, почав літати трунок (гроб). Потім пролунав спів півня і все затихло.
У ніч другу було теж саме, Хома накреслив магічне коло, ала потім з'явилися чудовиська і теж шукали його. Третя і остання ніч: все було теж саме, але чудовиська привели Вія - найголовнішого серед гномів. Унього були довгі вії. Для того, щоб Вій міг глянути, нечисті довелося піднімати йому повіки. Хома відчував, що не варто дивитися Вію в очі, однак не витримав і глянув. пролунав перший спів півня, другий, але чудовиська перетворилися на статуї. а Хома Брут помер від страху.
ответ:у повісті розповідається про подіії у квітучій долині, де лежить село Тухля. Жителі дружня громада. На чолі громади стоїть Захар Беркут. Страрий, мудрий чоловік. Було йому 90 рокіа.
Жителі села живуть мирним життям, ось з'являється боярин Тугар Вовк, який прагне до влади. Але ті не будуть йому підкорюватись. Громада вирішила прогнати боярина.
В цей час на Руську землю вступають монголи. Боярин вступає в змову з моглами.
У Тугара Вовка була вродлива донька Мирослава. Навідмінну від батька вони полюбила тухольську громаду, а також покохала сина Захара Беркута — Максима.
Під час першого бою частину тухольців було перебито,а Максима взяли у полон.
Захар беркут дізнається що разом зз іншими загинув його син. ( Максим був живим). Він пропонує не тільки відбити монголів від ворогів, а й взагалі позбутися свого ворога. Однак ніхто не знав як це зробити. З першу з'являться невідомий вершник. Но виявилося, що це Мирослава дочка Тугара Вовка. Вона повідомила що її батько зрадник. Дівчина просить Захара Беркута стати його дочкою. Також вона повідомила що Максим живий. люди по втікали з села.Скоро в жолину немов повіть мчали монголи, попереду яких були Бурунда та Тугар Вовк. Вони помітили що в селі пусто. Вони пішли до виходу з долини і на них посипався град каміння. Ще далі посуноли монголи до виходу,, но після їх зустрів новий град каміння. Монголи поранили своїмт стрілами 3 тухольців. Після тухольці почали ще більше кидати каміння. Потім Бурунда наказав підпалити село. З булем дивилися тухольці на своє село. Тугар Вовк розповідає про Захарові про наміри Бурунди обміняти життя Максима на вихід з долини. Але він відмовляється Захар Беркут поставив інтереси громади своїх особистих.
В кінці твора Захар Беркут помер і сказав що ця війна була не остання
Объяснение: