Дайте власну оцінку кольоровій гамі зображеної місцевості. висловіть власне судження про мешканців королівства люботина та навколопечерної території. «у вікні дзижчала муха, і нудотливе оте дзижчання навівало сон, так само, як і порипування віконниць од непомітного вітру. спекотливий полудень порозморював усе довкола, жовтою від пилюги і сонця вуличкою пленталася баба дрімота і мак розсипала - куди мак сипне, там усе й засне, а по нивах недожатих блукала полудниця із серпом і пильнувала, чи не зостався який сміливець на полі у полудень дожинати, але не було нікого, бо добре відомо, що від полудниці нічим не відкупишся і не відмолишся - махне серпом по шиї, та й край. попід парканами дрімали коти, собаки, свині й кози впереміш, наче одна родина, позаривалися в порох кури, навіть метелики непорушно застигли на квітах, мов одинокі пелюстинки». «печера й справді була суха і простора. вони пройшли її всю і опинилися на галявині, котра буяла соковитою зеленню. довкола пурхали метелики і кольорові мушки. - рай, та й годі, - зрадів дракон. - повік вам буду вдячний. - ? - ще й як! а то сидиш цілими днями в печері - світа білого не бачиш. уже й верзтися почина казна-що. а тут є де розгулятися. посеред галявини світилося голубе око озерця. дракон тішився, як мала дитина, обнюхував квіти, занурював голову в воду і задоволено пирхав. потім ліг на траву, випростав лапи й з хрускотом потягся». название мicце для дракона
Патріотична ідея, боротьба проти половців, знайшла вияв у золотому слові Святослава.Дорікаючи Ігорю І Всеволоду за їх неубдуманий вчинок, Святослав сумує з приводу поразки, яка завдала багато горя усій Руській землі, скаржиться на те, що князі не хочуть допомагати йому у великій справі захисту рідної землі.
отже основна думка Золотого слова, це дорікання Ігорю та Всеволоду за їх необачність
Визначальні риси реалізму
раціоналізм, раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки і свідомості, недооцінка позасвідомих процесів);
правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах при правдивості деталей;
принцип точної відповідності реальній дійсності усвідомлюється як критерій художності, як сама художність;
характер і вчинки героя пояснюються його соціальним походженням та становищем, умовами повсякденного життя;
конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний б формування художньої правди;
вільна побудова творів;
превалювання (перевага) епічних, прозових жанрів у літературі, послаблення ліричного струменя мистецтва;
розв'язання проблем на основі загальнолюдських цінностей
—---
Рома́н соціа́льно-побуто́вий — основний різновид реалістичного роману.
Для нього характерна ідеологізація приватного життя, побуту персонажів. Письменники-реалісти, передовсім французькі реалісти Стендаль, Оноре де Бальзак, Флобер Гюстав, англійські Чарлз Діккенс і Вільям Теккерей — розсувають сюжетні рамки й до особистісного, долучають сцени й епізоди, що охоплюють життя усього суспільства та епохи. Соціально-побутовий роман часто відтворює конфлікт між людиною та суспільством і в такий б намагається розв'язати його або констатує неможливість усунення конфлікту (Іван Тургенев, Лев Толстой, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний та ін.).