Диктант “Так чи Ні" 1. Роги лося нагадували осінній кущ, із якого обнесло листя.
2. Лось хотів повернутись на свою батьківщину, у тайгу.
3. До річки він прийшов, щоб збити вовків зі сліду.
4. Лось не передбачив, що лід на річці затонкий для нього.
5. Хлопчаки приїхали до лісу по хмиз.
6. Брати покликали дядька на до .
7. Лось злякався хлопчаків.
8. Жодному з братів не вірилося, що такий великий Лось міг втопитись.
9. Шпичак не почав стріляти в Лося на очах у дітей.
10. Дядько пропонував братам поділити здобич.
11. Мисливець знав, що Лось був мешканцевм заповідника.
12. У фіналі оповідання Шпичак щиро каявся у всьому, що наробив оЧень от
Нещодавно на уроці української літератури ми прочитали оповідання Григора Тютюнника «Дивак». Мені одразу здалося, що з’явився у мене новий друг — щирий, добрий.
Запам’ятались Олесеві очі: «чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ». Так, хлопчик допитливий, цікавиться всіма дрібничками, що трапляються йому на шляху до школи. «Йому подобається робити перші протопти в заметах, знімати снігові очіпки з кілків у тинах». Олесь сприймає природу як живу істоту; зрозумівши, що сосна помирає, він хоче їй до хоч би нагребти сніжку на її оголене коріння. Жаль йому і льоду, який ламають хлопці, і пліточки, яка опинилася в зубах у щуки. Хлопчина має творчу, живу уяву, яка допомагає йому жити цікаво, змістовно, бачити красу навколо себе.
Олесь добрий, і навіть я б сказала, мудрий. Він не забіяка (не дав же здачі Федькові!). Але, разом з тим, Олесь — рішучий хлопець. Він уміє обстоювати власну думку і протестує проти вчительки, яка не хоче його зрозуміти і дозволити виконувати інше завдання. Не сприймає він і дідову жорстоку науку: «Тут, на землі, не бити не можна».
Я думаю, що такі, як Олесь, стають справжніми людьми, небайдужими, чутливими до навколишнього світу. І без таких «диваків» світ став би жорстоким і холодним.
За основу «Балади про Схід і Захід» узято реальний випадок, що стався на північно-західному кордоні британської Індії. Місцевий «абрек» на ім’я Камаль із дванадцятьма бійцями втік на заколотний кордон і вкрав лошицю Полковника. Полковничий син вирушає навздогін та Камалем. Він наздогнав Камаля. відбувається поєдинок не на життя, а на смерть. Однак кожний побачив сміливість іншого, і повага до ворога здолала ненависть. Усе закінчилося досить мирно. Камаль і Полковничий син присягнулися на вічну дружбу, стали братами не по крові, а по духу. Переповідаючи цю реальну подію. Р. Кіплінг насичив її філософським змістом. У баладі йдеться не тільки про зіткнення двох чоловіків, двох ворожих сил, а й про конфлікт двох світів — Сходу і Заходу. Це не лише сторони світу, а й утілення різних вірувань, позицій, світоглядів і урешті-решт народів. Па початку і в кінці твору повторюється строфа, яку автор виділяс курсивом: “Захід є Захід, а Схід є Схід, їм не зійтися вдвох. Допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог: Та Сходу і Заходу вже нема, границь нема поготів, Як сильні стають лицем у лице, хоч вони у різних світів” Дослівно перша фраза балади перекладається так: «Захід є Захід, а Схід є Схід, з місця вони не зійдуть», але весь текст доводить думку про те, що хоча Захід і Схід ніколи не рушать з місця, людина з людиною, незважаючи на різницю в поглядах, національну й релігійну належність, завжди можуть порозумітися Й зблизитися духовно. Це шлях до духовного єднання людства, від чого залежить доля Землі. Світосприйняття письменника відзначається особливою толерантністю.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/balada-pro-shid-i-zahid-analiz/
Объяснение:
.