До іть, потрібно вказати віршовий розмір та вид рими. Аби, прозрівши, Бог тебе побачив, Не забувай, що ти - Дажбожий внук, Ви з Ним - одне, ото й живи неначе Вернувся після болісних розлук.
Упало світло ліхтарів На день конаючий і тихий, Та перед смертю він зустрів Посмертні свічі — дивним сміхом.
І, мабуть, кожний з нас відчув Той сміх, як переможну силу, Як перенесену свічу За межі схилу.
І це тому я, мов у сні, Пішла серединою вулиць, І очі, зустрічні, ясні, Не глянули, а розчахнулись.
Та я минала всі вогні, Як світло не своєї брами, Бо чула: жданий довгі дні — Вже йде з безсмертними дарами. *** Олена Теліга – Весняне
Розцвітають кущі жасмину, Грає сонце в височині! Чи зустріну, — чи не зустріну? Чи побачу тебе, чи ні?
І куди б скерувати кроки, Щоб тебе я могла знайти? Тільки бачу, іде високий, Приглядаюсь, чи тож не ти…
І не вітряно і не хмарно, Все заповнює весняний сміх! Цілий день я проброжу марно, Не зустрівши очей твоїх.
Та зате серед ночі, любий, У весняному моєму сні, — Поцілуєш мої ти губи І щось ніжне шепнеш мені.
*** Олена Теліга – Життя
Василеві Куриленкові
Зловіщий брязкіт мрій, розбитих на кавалки, І жах ночей, що покривають плач, Ти, зраджений життям, яке любив так палко, Відчуй найглибше, але все пробач.
Здається, падав сніг? Здається, буде свято? Заквітли квіти? Зараз чи давно? О, як байдуже все, коли душа зім’ята, Сліпа, безкрила, сунеться на дно…
А ти її лови! Тримай! Тягни нагору! Греби скоріше і пливи, пливи! Повір: незнане щось у невідому пору Тебе зустріне радісним: “Живи!”
Тоді заблисне сніг, зашепотіють квіти І підповзуть, як нитка провідна, Ти приймеш знов життя і так захочеш жити! Його пізнавши глибоко, до дна!
*** Олена Теліга – Без назви
Д.Д.
Не любов, не примха й не пригода, — Ще не всьому зватися дано! Ще не завжди ж у глибоких водах Відшукаєш непорушне дно.
І коли Твоя душа воскресла Знову мчиться у осяйну путь, Не питай чиї натхненні весла Темний беріг вміли відштовхнуть.
Не любов, не ніжність і не пристрасть, Тільки серце — збуджений орел! Пий же бризки, свіжі та іскристі, Безіменних, радісних джерел!
*** Олена Теліга – Я руцi, що била, — не пробачу…
* * *
Я руцi, що била, — не пробачу — Не для мене переможний бич ! Знай одно: не каюсь я, не плачу, Нi зiтхань не маю, нi злоби.
Тiльки все у гордiсть замiнила, Що тобою дихало й цвiло, А її тверда й холодна сила Придушила тепле джерело.
Але нaвiть за твою шпiцруту Стрiл затрутих я тобi не шлю, Бо не вмiю замiнять в отруту Вiдгорiле соняшне — “люблю”.
Річка Єнісей знаходиться на материку Євразія, у Сибіру. Протікає по Західно-Сибірської рівнині.
Витік річки Єнісей знаходиться в місці злиття двох річок - Великого Єнісею і Малого Єнісею, які у міста Кизил з'єднуються, утворюючи власне Єнісей. Місто Кизил є центром Азії.
Гирлі Єнісею - Єнісейська затока Карського моря. Єнісей належить басейну Північного Льодовитого океану.
Протікає Єнісей з півночі на південь. За характером перебігу поділяється на 3 частини. У верхній течії Єнісей має характер гірської річки, так як тече по горах Саяни. Течія швидка. Багато перекатів. Між Красноярськом і місцем впадання в Єнісей річки Ангара долин Єнісей розширюється, і річка втрачає гоний характер, хоча перекати ще залишаються. У гирлі річки Курейка Єнісей починає розділятися на безліч рукавів, і в такому вигляді вже доносить свої води до Карського моря.
Праві притоки Єнісею:
Ангара.
Нижня Тунгуска.
Ус.
Діденка.
Хантайка.
Мана.
Подкаменная Тунгуска.
Ліві притоки Єнісею:
Абакан.
Турухан.
Кемь.
Хемчик.
Велика Хета.
Мала Хета.
Сим.
7.Пітаніе Єнісею змішане, з переважанням снігового.
8. Людство починається в жовтні. Танення льодів відбувається в кінці квітня - травня. Для Єнісею характерно довге весняна повінь і літні паводки. 9. У господарській діяльності Єнісей використовується як водний шлях з розвиненим судноплавством. По річці сплавляють ліс. На Єнісеї побудовано 3 гідроелектростанції.
10. Після будівництва ГЕС опинилися затопленими багато цінні землі, втрачені деякі види рибних ресурсів. Почав змінюватися клімат. Робота підприємств ВПК призвела до радіаційного забруднення Єнісею.
Упало світло ліхтарів
На день конаючий і тихий,
Та перед смертю він зустрів
Посмертні свічі — дивним сміхом.
І, мабуть, кожний з нас відчув
Той сміх, як переможну силу,
Як перенесену свічу
За межі схилу.
І це тому я, мов у сні,
Пішла серединою вулиць,
І очі, зустрічні, ясні,
Не глянули, а розчахнулись.
Та я минала всі вогні,
Як світло не своєї брами,
Бо чула: жданий довгі дні —
Вже йде з безсмертними дарами.
***
Олена Теліга – Весняне
Розцвітають кущі жасмину,
Грає сонце в височині!
Чи зустріну, — чи не зустріну?
Чи побачу тебе, чи ні?
І куди б скерувати кроки,
Щоб тебе я могла знайти?
Тільки бачу, іде високий,
Приглядаюсь, чи тож не ти…
І не вітряно і не хмарно,
Все заповнює весняний сміх!
Цілий день я проброжу марно,
Не зустрівши очей твоїх.
Та зате серед ночі, любий,
У весняному моєму сні, —
Поцілуєш мої ти губи
І щось ніжне шепнеш мені.
***
Олена Теліга – Життя
Василеві Куриленкові
Зловіщий брязкіт мрій, розбитих на кавалки,
І жах ночей, що покривають плач,
Ти, зраджений життям, яке любив так палко,
Відчуй найглибше, але все пробач.
Здається, падав сніг? Здається, буде свято?
Заквітли квіти? Зараз чи давно?
О, як байдуже все, коли душа зім’ята,
Сліпа, безкрила, сунеться на дно…
А ти її лови! Тримай! Тягни нагору!
Греби скоріше і пливи, пливи!
Повір: незнане щось у невідому пору
Тебе зустріне радісним: “Живи!”
Тоді заблисне сніг, зашепотіють квіти
І підповзуть, як нитка провідна,
Ти приймеш знов життя і так захочеш жити!
Його пізнавши глибоко, до дна!
***
Олена Теліга – Без назви
Д.Д.
Не любов, не примха й не пригода, —
Ще не всьому зватися дано!
Ще не завжди ж у глибоких водах
Відшукаєш непорушне дно.
І коли Твоя душа воскресла
Знову мчиться у осяйну путь,
Не питай чиї натхненні весла
Темний беріг вміли відштовхнуть.
Не любов, не ніжність і не пристрасть,
Тільки серце — збуджений орел!
Пий же бризки, свіжі та іскристі,
Безіменних, радісних джерел!
***
Олена Теліга – Я руцi, що била, — не пробачу…
* * *
Я руцi, що била, — не пробачу —
Не для мене переможний бич !
Знай одно: не каюсь я, не плачу,
Нi зiтхань не маю, нi злоби.
Тiльки все у гордiсть замiнила,
Що тобою дихало й цвiло,
А її тверда й холодна сила
Придушила тепле джерело.
Але нaвiть за твою шпiцруту
Стрiл затрутих я тобi не шлю,
Бо не вмiю замiнять в отруту
Вiдгорiле соняшне — “люблю”.
Річка Єнісей. Довжина - 3487 км.
Річка Єнісей знаходиться на материку Євразія, у Сибіру. Протікає по Західно-Сибірської рівнині.
Витік річки Єнісей знаходиться в місці злиття двох річок - Великого Єнісею і Малого Єнісею, які у міста Кизил з'єднуються, утворюючи власне Єнісей. Місто Кизил є центром Азії.
Гирлі Єнісею - Єнісейська затока Карського моря. Єнісей належить басейну Північного Льодовитого океану.
Протікає Єнісей з півночі на південь. За характером перебігу поділяється на 3 частини. У верхній течії Єнісей має характер гірської річки, так як тече по горах Саяни. Течія швидка. Багато перекатів. Між Красноярськом і місцем впадання в Єнісей річки Ангара долин Єнісей розширюється, і річка втрачає гоний характер, хоча перекати ще залишаються. У гирлі річки Курейка Єнісей починає розділятися на безліч рукавів, і в такому вигляді вже доносить свої води до Карського моря.
Праві притоки Єнісею:
Ангара.
Нижня Тунгуска.
Ус.
Діденка.
Хантайка.
Мана.
Подкаменная Тунгуска.
Ліві притоки Єнісею:
Абакан.
Турухан.
Кемь.
Хемчик.
Велика Хета.
Мала Хета.
Сим.
7.Пітаніе Єнісею змішане, з переважанням снігового.
8. Людство починається в жовтні. Танення льодів відбувається в кінці квітня - травня. Для Єнісею характерно довге весняна повінь і літні паводки. 9. У господарській діяльності Єнісей використовується як водний шлях з розвиненим судноплавством. По річці сплавляють ліс. На Єнісеї побудовано 3 гідроелектростанції.
10. Після будівництва ГЕС опинилися затопленими багато цінні землі, втрачені деякі види рибних ресурсів. Почав змінюватися клімат. Робота підприємств ВПК призвела до радіаційного забруднення Єнісею.