До якого літературного напрямку належить рання творчість Т. Шевченка? романтизм
класицизм
сентименталізм
реалізм
Вопрос №4 ?
Засудження слабкості, поневірянь, байдужості – це … вірша «Думи мої, думи мої…».
основна думка
сюжет
тема
ідея
Вопрос №5 ?
Який птах не згадується у вірші «Думи мої, думи мої…»?
орел
ворон
соловейко
сокіл
Вопрос №6 ?
Укажіть мотиви, які лягли в основу поезії «Думи мої, думи мої…»
доля митця
людина і суспільство
стосунки людини і природи
гірка доля України
Завершить тест
На село вка напали татари. Павлусь був відважним, він відразу кинувся рятувати сестру, яку любив. Ще раніше він завжди переказував їй історії, які йому розповідав дід. Нажаль він не зміг захистити сестру та батька, але йому самому вдалося втікти. По дорозі до могии, умовного знаку зустрічі козаків, його ранив татарин. Коли вже Павлусь прибув на місце його зустрів Семен Непорадний, який наказав вилікувати його. Отямившись він думав про порятунок сестри.
Павлусь утік від козаків, тому що, мав наміри сестру. При його мандрівці йому знадобились винахідливість, розум та відважність. Вижити Павлусю до природа, адже харчувався він рибою та іншими добутими продуктами. Потурнак продав Павлуся купцям, пізніше його купив Мастафа - ефенді. У неволі він зустіврся з СТепаном Швидким, своїм земляком. Після доволі не приємної розмови та спроби побігу на Павлуся чекала кара побиття дрітом. АЛе його не застало покарання. Під час цьої події раптово появився муффа, який повідомив: "Якщо хтось знає, де знаходиться син Девлет- Гірея, негайно звернувся до мене". Павлусь швидко розповів, що він знає місце знаходження Мустафи-ага, але буде говорити тільки з його батьком. Коли вже Павлусь зустрівся з Девлет-Гіреєм вінвчиним інше. Сказав що знає лише половину всієї історії і що його молодша сестра Ганна знає місце знаходженння його сина. КОли йому з сестрою дали волю, він попросив взяти з собою Степана Швидкого, який був у полоні у Мурафи-ефенді. Це характеризувало його як сміливу та добру людину. Так, вчинки Павлуся були героїчними, він йшов до мети, прежив багато труднощів на своєму шляху, але все таки переміг.
Іван Підкова віділявся серед січовиків своїм розумом, волею, військовими знаннями і досвідом, який здобув у боях з татарами і турками. Серед запорожців цей відважний і сильний козак був прозваний Підковою, бо він вільно ламав кінські підкови і гнув грубі цвяхи. Козацький ватажок ставиться до підлеглих, як до рідних, однодумців, товаришів:
"Ануте, хлоп'ята, на байдаки"! "з повагою звертається до них:" панове-молодц вам. І козаки називають його"батьком отаманом", відповідають взаємністю та розумінням:"висипали запорожці-лиман човни вкрили".