Добро і зло в житті та душі ( за новелою м. хвильового «я»(романтика)

У новелі Миколи Хвильового "Я (Романтика)" добро уособлюється в образі матері з біблійним ім'ям Марія, котра є "втілений прообраз тієї надзвичайної Марії", яка стоїть на грані невідомих віків — Діви Марії, Матері Божої. Син земної матері — вірний революціонер. Він головний у чорному трибуналі синедріону, який виносить невинним людям тільки один вирок — смерть. Його оточують страшні постаті: садист доктор Тагабат, навіки переляканий, безвольний Андрюша, не здатний мислити дегенерат. Смерть стоїть за спинами цих людей і водить їхніми руками, коли вони підписують вироки. У них один на всіх холодний розум і камінь замість серця. Революція не дала їм права на сумніви і вияв людяності. Вона з'єднала цих чотирьох в одне ціле, не дала їм можливості мати свою думку і виявляти власну волю. Жорстокий доктор Тагабат перетворив цей суд на нікчему в своїх руках, став його злим генієм. Йому не може протистояти Андрюша, який потрапив сюди проти власної кволої волі. Коли треба підписатися під вироком, він мнеться, тремтить, але все-таки ставить на суворому життєвому документі якийсь незрозумілий ієрогліф. Іноді він наважується непевним голосом сказати, що незгодний з занадто суворим вироком для жі