Любов – одне з найсильніших людських почуттів. Іноді можна почути настільки дивовижні любовні історії, що дух просто захоплює. Кожен, про яку би людину не йшла мова, може вчинити не просто незвичні і невластиві для себе, але навіть фантастичні людські вчинки, якщо їм рухає це велике почуття. Прикладів тому дано безліч, один з таких дивних прикладів розказаний в романі Осипа Назарука під назвою « Роксоляна».
Письменник розповів відому історію молодої дівчини на ім’я Настуня, яка опинилася в турецькому полоні, але змогла домогтися дивного успіху – на неї звернув свою увагу сам турецький султан. З одного боку, Настуня дійсно була дуже красивою і розумною дівчиною, привертала до себе увагу чоловіків і до того, як її викрали, вже збиралася виходити заміж за хлопця на ім’я Стефан. Але нещасний випадок у вигляді викрадання обернувся для неї новими почуттями та емоціями. Втім, вона зробила все, щоб сподобатися турецькому султану, завоювати його інтерес і симпатію і стати згодом його дружиною. Щоб бути разом з Настусею султан був готовий втратити частину своєї репутації, адже вона не була місцевою і навіть не була мусульманкою. Але він був настільки вражений і зворушений її дивовижною красою, що готовий був піти на будь-які, навіть найсміливіші вчинки, щоб продовжити свою ніжну любов з нею. У компанії дівчини султан почувався на диво добре і комфортно. Вона вражала його своїм розумом, відданістю. Роксолана нагадувала султану його мати, адже вона його практично не боялася, не намагалася в усьому з ним погоджуватися, висловлювала альтернативну думку і тому їм високо цінувалися, як розумна людина. Звичайно, не варто забувати і про те, що Роксолана була дуже красивою.
Але навряд чи варто стверджувати, що сама дівчина лише брала любов, але не віддавала її. На її шляху теж було багато перепон і перешкод, долати які було необхідно на шляху до своєї любові. Бажання стати дружиною султана змусило Роксолану змінити свою віру, хоча вона цього зовсім не бажала. Народивши першу дитини, сина на ім’я Селім (Стефан), вона робила все для того, щоб саме він, а не хтось інший, став спадкоємцем престолу.
Любов дійсно володіє чарівною силою. Завдяки любові люди можуть долати проблеми, власну гординю, йти на сміливі вчинки і ще багато чого. На прикладі султана і Роксолани ми побачили двох людей, які зробили дуже багато, щоб бути разом і бути одночасно з цим повною мірою щасливими людьми. Ці прекрасні приклади надихають, змушують вірити в краще і служать хорошим нагадуванням того, наскільки важливий внутрішній світ людини.
Мій улюблений герой повісті І. Франка «Захар Беркут»Своїм багатим обдаруванням і титанічною діяльністю І. Франко залишив такі духовні скарби в історії української літератури, що сьогодні й уявити її без них просто неможливо. Серед прозової спадщини особливо яскраво виділяється його повість «Захар Беркут», створена у 1883 році. У цій історичній повісті розповідається про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.
У творі виведено чимало дійових осіб. Але найбільше мені сподобався Максим — молодший син Захара Беркута. Це сміливий і відважний юнак, справжній патріот своєї вітчизни. Коли монголо-татари напали на Руську землю, у перших рядах її захисників був Максим, хоч він і був сином ватажка тухольської громади Захара Беркута. У цім першім нерівнім бою загинуло багато воїнів-тухольців, а поранений непритомний Максим потрапляє у полон до монголів. Він тяжко переживає своє становище і радий був би краще вмерти, ніж потрапити у полон. Але так склалася доля. Боярин Тугар Вовк пропонує зберегти Максимові життя за вільний вихід монголів з котловини. Але гордий Максим відмовляється від цієї пропозиції. Він, як і його батько Захар Беркут, не може пристати на таку умову — ціною власного життя випустити з пастки ворогів. Хоч він і розуміє, що «життя в неволі нічого не варте, краще смерть», проте відданість батьківщині і народові дають йому сили винести всі муки, не заплямувати своєї честі, честі сім'ї, народу. Кохана дівчина Максима Мирослава теж пропонувала йому вибратися із монгольського табору, переодягнувшись у її одяг і показавши перстень-перепустку монгольській варті. Але Максим відкидає і цю пропозицію: врятувати своє життя, ризикуючи життям коханої, він, звичайно, не погоджується. Мужній, сміливий, гордий Максим, безперечно, не може не сподобатись. А безмежну відданість батьківщині, народові, кришталеву чесність й чистоту, які мав Максим, хотів би виховати в собі кожний з нас.
Неймовірне кохання в повісті О.Назарука РОКСОЛАНА
Любов – одне з найсильніших людських почуттів. Іноді можна почути настільки дивовижні любовні історії, що дух просто захоплює. Кожен, про яку би людину не йшла мова, може вчинити не просто незвичні і невластиві для себе, але навіть фантастичні людські вчинки, якщо їм рухає це велике почуття. Прикладів тому дано безліч, один з таких дивних прикладів розказаний в романі Осипа Назарука під назвою « Роксоляна».
Письменник розповів відому історію молодої дівчини на ім’я Настуня, яка опинилася в турецькому полоні, але змогла домогтися дивного успіху – на неї звернув свою увагу сам турецький султан. З одного боку, Настуня дійсно була дуже красивою і розумною дівчиною, привертала до себе увагу чоловіків і до того, як її викрали, вже збиралася виходити заміж за хлопця на ім’я Стефан. Але нещасний випадок у вигляді викрадання обернувся для неї новими почуттями та емоціями. Втім, вона зробила все, щоб сподобатися турецькому султану, завоювати його інтерес і симпатію і стати згодом його дружиною. Щоб бути разом з Настусею султан був готовий втратити частину своєї репутації, адже вона не була місцевою і навіть не була мусульманкою. Але він був настільки вражений і зворушений її дивовижною красою, що готовий був піти на будь-які, навіть найсміливіші вчинки, щоб продовжити свою ніжну любов з нею. У компанії дівчини султан почувався на диво добре і комфортно. Вона вражала його своїм розумом, відданістю. Роксолана нагадувала султану його мати, адже вона його практично не боялася, не намагалася в усьому з ним погоджуватися, висловлювала альтернативну думку і тому їм високо цінувалися, як розумна людина. Звичайно, не варто забувати і про те, що Роксолана була дуже красивою.
Але навряд чи варто стверджувати, що сама дівчина лише брала любов, але не віддавала її. На її шляху теж було багато перепон і перешкод, долати які було необхідно на шляху до своєї любові. Бажання стати дружиною султана змусило Роксолану змінити свою віру, хоча вона цього зовсім не бажала. Народивши першу дитини, сина на ім’я Селім (Стефан), вона робила все для того, щоб саме він, а не хтось інший, став спадкоємцем престолу.
Любов дійсно володіє чарівною силою. Завдяки любові люди можуть долати проблеми, власну гординю, йти на сміливі вчинки і ще багато чого. На прикладі султана і Роксолани ми побачили двох людей, які зробили дуже багато, щоб бути разом і бути одночасно з цим повною мірою щасливими людьми. Ці прекрасні приклади надихають, змушують вірити в краще і служать хорошим нагадуванням того, наскільки важливий внутрішній світ людини.
У творі виведено чимало дійових осіб. Але найбільше мені сподобався Максим — молодший син Захара Беркута. Це сміливий і відважний юнак, справжній патріот своєї вітчизни. Коли монголо-татари напали на Руську землю, у перших рядах її захисників був Максим, хоч він і був сином ватажка тухольської громади Захара Беркута. У цім першім нерівнім бою загинуло багато воїнів-тухольців, а поранений непритомний Максим потрапляє у полон до монголів. Він тяжко переживає своє становище і радий був би краще вмерти, ніж потрапити у полон. Але так склалася доля. Боярин Тугар Вовк пропонує зберегти Максимові життя за вільний вихід монголів з котловини. Але гордий Максим відмовляється від цієї пропозиції. Він, як і його батько Захар Беркут, не може пристати на таку умову — ціною власного життя випустити з пастки ворогів. Хоч він і розуміє, що «життя в неволі нічого не варте, краще смерть», проте відданість батьківщині і народові дають йому сили винести всі муки, не заплямувати своєї честі, честі сім'ї, народу. Кохана дівчина Максима Мирослава теж пропонувала йому вибратися із монгольського табору, переодягнувшись у її одяг і показавши перстень-перепустку монгольській варті. Але Максим відкидає і цю пропозицію: врятувати своє життя, ризикуючи життям коханої, він, звичайно, не погоджується. Мужній, сміливий, гордий Максим, безперечно, не може не сподобатись. А безмежну відданість батьківщині, народові, кришталеву чесність й чистоту, які мав Максим, хотів би виховати в собі кожний з нас.