Довести, що твір «Таємне Товариство Боягузів» - це фантастична, романтична та багатоепізодна повість (письмово дати відповідь).
3. Робота з текстом.
Усно дати відповіді на запитання.
- Як починається повість? Яким постає перед нами головний герой Клим Джура? (Зачитати уривок з повісті)
- Чому Клим не намагався дати відсіч Сашкові, адже вони були ровесниками?
- Чому саме Клим потрапляє до ТТБ?
- Чому Климові не відразу повідомили, що саме він має робити, підписавши угоду?
- Коли Клим зрозумів, що йому відступати нікуди, що він відчув?
- Знайдіть у тексті, як сам Клим пояснює, чому він погодився піти на таємну операцію?
- Як повівся Клим у банку?
- Яке відкриття зробив для себе Клим після цієї операції?
- Як тепер поводиться Клим по відношенню до Кактуса?
- Чи могло б таке статися, якби Клим не вступив до ТТБ? Чи тільки таємна сила до Климові перемогти Кактуса?
- Чи було ще страшно Джурі після цієї пригоди?
- Чому ж він не відступив, не побоявся, як це було із Сашком?
- Якби ви не знали Клима таким, як на початку повісті, ви могли б про нього сказати, що він – боягуз?
- Що до Джурі перебороти свій страх?
- Тож, із ким головний герой боровся протягом усього твору?
- Чи дозволить Клим Джура тепер, після такої пригоди, кому-небудь ображати чи принижувати себе?
- Чи можна сказати, що після усіх цих пригод Клим став безстрашним, і він ніколи не відчуватиме страх?
Підсумок уроку.
1. Отож, чого вчить цей твір? (відповідь запишіть).
2. Знайти і виписати з повісті цитати, які характеризують Клима Джуру та Сашка Смика.
Відповідь:
Василь Трош, який також приїхав відпочивати в село до бабусі і постійно кепкував з хлопців, а потім взагалі придумав історію про чудовисько і підкидав хлопцям щоразу нові докази його існування (сліди на березі, таємниче булькання у озері, змайстрував опудало, за до тромбону імітував жахливе завивання чудовиська)
Пояснення:
— А хто ж, по-вашому? Звичайно, я. Вирізав із корча оцей от слід і ставив час від часу. А ви й повірили, дурні голови! І бурштин вам подарував, — у сестри з намиста зняв. Та то і не бурштин зовсім… І дерева граблями подряпав, і вороняче пір'я поклав. І в тромбон дудів — Фа-Дієзів, а ви й не впізнали. А бульбашки пам'ятаєте? Так то я прив'язав до дірявої каністри каменюку і пожбурив у воду. От вона й булькала. Сам я тоді в кущах сидів і од сміху помирав. "За ногу вхопить!" Хто? Каністра за ногу? Ха! А вони щось там шукають, до бібліотеки бігають…
Відповідь:На слова Андрія Малишка написано чимало пісень, що стали загальнонародними та уславили поета. Його поезія – глибока, натхненна і дуже щира. Поет у кожному зі своїх рядків переживає те, про що розповідає. Для віршів Андрія Малишка характерна ліричність, емоційність та експресивність, прозорість змісту, і, особливо, музикальність. Музичність та витонченість поезіїї досягається використанням різних тропів. Так, для більшої милозвучності, автор використовує засоби емоційної фонетики (анафори, епіфори, алітерації, асонанси, повтори). Наприклад, у вірші, що став піснею «Вчителька», знаходимо повтор слів «летять-летять», повтор звертання «вчителько моя, зоре світова». Такі повтори створюють атмосферу пісні, до її легшому усвідомленню, запам’ятовуванню. Також знаходимо чимало речень з різною інтонацією: «Раднице моя на Вкраїні милій!», «Де тебе питать», які надають твору емоційності. Поєднання особливих інтонацій, щемливих сюжетів, близьких для людства тем з великим успіхом зробили твори Андрія Малишка дійсно народними. І саме завдяки особливому поетичному таланту автора, пісні «Стежина», «Київський вальс», «Вчителька» та багато інших навіки будуть у наших душах, залишаючи легкий присмак ностальгії.
Пояснення: якось так