Рідною мовою належить вважати мову своєї націїї,мову предків, яка пов*язує людину з її народом, з попередніми поколіннями,їх духовними надбаннями.
Людина, яка не розуміє значення рідної мови, віддаляє себе від культурно-історичного досвіду і досягнень свого народу, його культурно-духовних надбань. Для неї вмовкає українська пісня, дума, легенда,перед нею зачиняє двері мистецтво рідного слова.Сьогодні культура і мова виявилися об*єднаними в царині духовних вартостей кожної людини і всього суспільства.Мабуть,ніхто не буде заперечувати, що в низькій культурі мови виявляються виразні ознаки бездуховності...
Мовна культура - це надійна опора у вираженні незалежності думки,розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патриотизму. Культура мови - це культура нашої души.
Ренесанс (від латинського renascor — відроджуюсь) — епоха, що прийшла на зміну Середньовіччю; епоха, коли відроджувалося західноєвропейське мистецтво і література. Ренесанс спочатку виник в Італії, а потім поширився у Європі у ХІV–ХV сторіччях. Основною рисою мистецтва Ренесансу було повернення до античних зразків. Повертається античний ідеал краси, особлива увага звертається на людську особистість як таку, її цінність. Поширюються гуманістичні ідеї, світогляд людей поступово звільнюється від середньовічних догм. У цей час європейська література творилася переважно латинською мовою. В укріїнській літературі того часу теж панувала латина, але деякі твори писалися книжною староукраїнською, старослов’янською та польською мовами. До України Ренесанс дійшов пізно і не охопив усіх видів мистецтва. Ренесанс існував в Україні у ХVІ ст. як естетична течія, яка злилася з українським бароко на початку ХVІІ ст. Найскладніша проблема для кожного періоду — вироблення власного літературного стилю — так і не була розв’язана. Серед найвідоміших представників українського літературного ренесансу були: Павло Русин, поет, що писав латинською мовою, письменник Себастіан Кльонович, що писав польською, та письменник, теолог та проповідник Петро Скарга.
Рідною мовою належить вважати мову своєї націїї,мову предків, яка пов*язує людину з її народом, з попередніми поколіннями,їх духовними надбаннями.
Людина, яка не розуміє значення рідної мови, віддаляє себе від культурно-історичного досвіду і досягнень свого народу, його культурно-духовних надбань. Для неї вмовкає українська пісня, дума, легенда,перед нею зачиняє двері мистецтво рідного слова.Сьогодні культура і мова виявилися об*єднаними в царині духовних вартостей кожної людини і всього суспільства.Мабуть,ніхто не буде заперечувати, що в низькій культурі мови виявляються виразні ознаки бездуховності...
Мовна культура - це надійна опора у вираженні незалежності думки,розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патриотизму. Культура мови - це культура нашої души.
У цей час європейська література творилася переважно латинською мовою. В укріїнській літературі того часу теж панувала латина, але деякі твори писалися книжною староукраїнською, старослов’янською та польською мовами. До України Ренесанс дійшов пізно і не охопив усіх видів мистецтва. Ренесанс існував в Україні у ХVІ ст. як естетична течія, яка злилася з українським бароко на початку ХVІІ ст. Найскладніша проблема для кожного періоду — вироблення власного літературного стилю — так і не була розв’язана. Серед найвідоміших представників українського літературного ренесансу були: Павло Русин, поет, що писав латинською мовою, письменник Себастіан Кльонович, що писав польською, та письменник, теолог та проповідник Петро Скарга.