Справжньою перлиною української літератури, а саме її поезії, є історичний роман “Маруся Чурай”. У цього роману у віршованій формі цікавий сюжет, в ньому присутня мораль, задуматися про яку зможе кожен. Але найцікавішим, що є в цій поемі, є її герої.
Звичайно, найяскравішим героєм є сама Маруся Чурай. Думається, що саме з цієї причини її ім’я було винесено в назву твору.
Першим, що можна сказати про Марусю Чурай, це те, що вона була людиною неймовірного таланту. Вона була справжнім генієм у сфері української пісні, її пісні стали відомі
на території більшості цивілізованих країн світу і принесли нашому народу справжнісіньку славу. Свій талант співачка проявила ще в самій ранній своєї юності.
Маленька Маруся побачила відрізану голову свого батька, при цьому у неї з вуст вирвалася пісня. З цього часу Маруся Чурай розвивала свій талант і ставала все більш і більш вмілої виконавицею пісень. Але Маруся не тільки добре співала, вона також була дуже красивою зовні.
Вона подобалася багатьом місцевим хлопцям, але їй подобався тільки Григорій Бобренко. На жаль, склалося так, що Григорій слабовільно піддався на умовляння своєї жадібної матері і
почав зустрічатися з іншою дівчиною. Маруся Чурай зовсім не збиралася мстити хлопцеві, але вийшло так, що, на жаль, він сам випив ту отруту, яку вона призначила для себе самої.
На щастя, від незаслуженого покарання Маруся Чурай зрештою змогла піти.
При всьому при цьому не можна забувати найголовнішої проблеми, пов’язаної з образом Марусі Чурай. Автор поеми Ліна Костенко підняла перед читачами важливу проблему. Вона показала проблему співвідношення творця і народу. Ті складнощі, з якими зіткнулася талановита співачка Маруся Чурай протягом свого життя, – це не просто випадковість, це ціле явище. У всі часи талановиті люди, в тому числі і співаки, отримували не тільки славу і похвалу на свою адресу.
Негативним було те, що вони отримували від оточуючих ще й заздрість і все інше, що з цим пов’язано. Люди не люблять тих, хто талановитіший, красивіший і кращий, ніж вони самі. З такою ж проблемою ставлення до себе зіткнулася і Маруся Чурай.
На щастя, вона змогла її подолати.
Немає підтверджених даних щодо того, чи є ця історія повністю автентичною. Водночас сумніватися підстав в ній немає. Дійсно, Маруся Чурай була талановитою, приносила користь своєму народові своєю творчістю.
Немає жодних сумнівів і в тому, що, будучи чесною і справедливою людиною, вона могла викликати по відношенню до себе негатив. Все це вичерпно описує образ Марусі Чурай, робить його цікавим і повчальним.
“Без дружби життя неповноцінне” – так нам кажуть люди. А чи справді без дружби життя не повноцінне
Так, життя без дружби справді неповноцінне. Без дружби людина щасливо не проживе, тому що друзі, з якими ти товаришуєш, відігрють велику роль у житті. Вони тебе підтримують, до Про дружбу складено дуже багато повістей, віршів, оповідань та інше. Хороший приклад показує Ніна Бічуя у своїй повісті “Шпага Славка Беркути”.
Головні герої цієї повісті – Славко Беркута та Юлько Ващук. Раніше Славко та Юлько дружили, але щось пішло не так, і це призвело до конфлікту. Далі був двобій між хлопцями під час тренерування фехтувальників. Тоді Беркута не думав, що його друг ніколи не займався фехтуванням, він думав, як довести йому, що не все дається легко в житті. Згодом шпага Славка зламалася, ненароком заціпивши коліно Юлька, і Юлько потрапив в лікарню. Ващук після цього всього підмовив місцевих покидьків побити колишнього друга, але план провалився. Опинившись в поліції, “друг” назвався Славковим іменем. Також раніше Беркуту звинувачували в одному злочині, якого він абсолютно не коїв. Хлопця у тяжкі часи підтримували та розуміли однокласники, Лілі Теслюк, батьки та тренер. Закінчилося все це тим, що Беркута виграв шкільний суд та з нього всі звинувачення були скасовані.
Ось ця повість нам довела, що підтримка друзів дуже важлива у нашому житті.
Справжньою перлиною української літератури, а саме її поезії, є історичний роман “Маруся Чурай”. У цього роману у віршованій формі цікавий сюжет, в ньому присутня мораль, задуматися про яку зможе кожен. Але найцікавішим, що є в цій поемі, є її герої.
Звичайно, найяскравішим героєм є сама Маруся Чурай. Думається, що саме з цієї причини її ім’я було винесено в назву твору.
Першим, що можна сказати про Марусю Чурай, це те, що вона була людиною неймовірного таланту. Вона була справжнім генієм у сфері української пісні, її пісні стали відомі
на території більшості цивілізованих країн світу і принесли нашому народу справжнісіньку славу. Свій талант співачка проявила ще в самій ранній своєї юності.
Маленька Маруся побачила відрізану голову свого батька, при цьому у неї з вуст вирвалася пісня. З цього часу Маруся Чурай розвивала свій талант і ставала все більш і більш вмілої виконавицею пісень. Але Маруся не тільки добре співала, вона також була дуже красивою зовні.
Вона подобалася багатьом місцевим хлопцям, але їй подобався тільки Григорій Бобренко. На жаль, склалося так, що Григорій слабовільно піддався на умовляння своєї жадібної матері і
почав зустрічатися з іншою дівчиною. Маруся Чурай зовсім не збиралася мстити хлопцеві, але вийшло так, що, на жаль, він сам випив ту отруту, яку вона призначила для себе самої.
На щастя, від незаслуженого покарання Маруся Чурай зрештою змогла піти.
При всьому при цьому не можна забувати найголовнішої проблеми, пов’язаної з образом Марусі Чурай. Автор поеми Ліна Костенко підняла перед читачами важливу проблему. Вона показала проблему співвідношення творця і народу. Ті складнощі, з якими зіткнулася талановита співачка Маруся Чурай протягом свого життя, – це не просто випадковість, це ціле явище. У всі часи талановиті люди, в тому числі і співаки, отримували не тільки славу і похвалу на свою адресу.
Негативним було те, що вони отримували від оточуючих ще й заздрість і все інше, що з цим пов’язано. Люди не люблять тих, хто талановитіший, красивіший і кращий, ніж вони самі. З такою ж проблемою ставлення до себе зіткнулася і Маруся Чурай.
На щастя, вона змогла її подолати.
Немає підтверджених даних щодо того, чи є ця історія повністю автентичною. Водночас сумніватися підстав в ній немає. Дійсно, Маруся Чурай була талановитою, приносила користь своєму народові своєю творчістю.
Немає жодних сумнівів і в тому, що, будучи чесною і справедливою людиною, вона могла викликати по відношенню до себе негатив. Все це вичерпно описує образ Марусі Чурай, робить його цікавим і повчальним.
“Без дружби життя неповноцінне” – так нам кажуть люди. А чи справді без дружби життя не повноцінне
Так, життя без дружби справді неповноцінне. Без дружби людина щасливо не проживе, тому що друзі, з якими ти товаришуєш, відігрють велику роль у житті. Вони тебе підтримують, до Про дружбу складено дуже багато повістей, віршів, оповідань та інше. Хороший приклад показує Ніна Бічуя у своїй повісті “Шпага Славка Беркути”.
Головні герої цієї повісті – Славко Беркута та Юлько Ващук. Раніше Славко та Юлько дружили, але щось пішло не так, і це призвело до конфлікту. Далі був двобій між хлопцями під час тренерування фехтувальників. Тоді Беркута не думав, що його друг ніколи не займався фехтуванням, він думав, як довести йому, що не все дається легко в житті. Згодом шпага Славка зламалася, ненароком заціпивши коліно Юлька, і Юлько потрапив в лікарню. Ващук після цього всього підмовив місцевих покидьків побити колишнього друга, але план провалився. Опинившись в поліції, “друг” назвався Славковим іменем. Також раніше Беркуту звинувачували в одному злочині, якого він абсолютно не коїв. Хлопця у тяжкі часи підтримували та розуміли однокласники, Лілі Теслюк, батьки та тренер. Закінчилося все це тим, що Беркута виграв шкільний суд та з нього всі звинувачення були скасовані.
Ось ця повість нам довела, що підтримка друзів дуже важлива у нашому житті.
Объяснение: