Спільні ознаки приказки та прислів’я: відображають мудрість попередніх поколінь нашого народу, його погляди на світ, людину, її характер, вони поділяються на групи за змістом, не вживаються в прямому значенні, їх не треба сприймати буквально, бо їх справжній зміст прихований, належать до найменших жанрів усної народної творчості, стійкі фрази, що в стислій і точній формі висловлюють думку про певні життєві явища, людські риси та вчинки.); відмінні ознаки приказки та прислів’я: у прислів'ях є висновок з першої частини, а в приказках є лише натяк на нього, його треба додумати. Прислів'я —довершений за змістом вислів про риси та вчинки людей з повчальним характером. Приказка — це образний вислів, що влучно характеризує людину, але на відміну від прислів’я висловлює думку неповно. Прислів’я здебільшого мають дві граматичні основи, тобто вони є складним, інтонаційно завершеним реченням. А приказки коротші, вони переважно бувають частиною речення.)
На початку твору ми бачимо Івана котрий закохався в Марічку .Коли він поїхав у найми ,Марічка потонула в Черемоші ,з досадою в серці через 6 років він одружується з Палагною-дівчиною з багатого роду проте кохання до неї не мав ,хоч як вона не старалась і вдягала дорогі вбрання ,намагалась причарувати його ,йому було байдуже .Палагна після випадку коли Юра -мольфар розігнав град і зливу стала його коханкою.Іван все слабшав ,але до дружини йому не бело не якого діла ,хоч він і бився з Юрою через неї ,але тільки для самостверження .Коли Іван почув як Палагна з коханцем чаклують над ним ,роблять йому на смерть йому навіть було байдеже він й так ходив наче мрець .Іван пішов долісу й помер там після танцю з чугайстиром ,і коли побачив мавку.
