Тема: розповідь про Устима Кармалюка, який захищає інтереси інших людей. Ідея: возвеличення месників, як борців за справедливість. Жанр: історічка пісня. Епітети: славних хлопців, хлопці хороші, світ великий, світ розкішний. Метафори: прийшла туга до серденька, сонце сходить. Порівняння: "А мене Кармалюка, як звірюку гонять". Повтори: дзвони дзвонять, світ великий, при дорозі подорожнього. Риторичні запитання: "Зібрав собі славних хлопців, - що ж кому до того?", "Прийшла туга до серденька, як у світі жити?".
Всі ми з нетерпінням чекаємо приходу весни, коли стане тепліше і природа прокинеться від тривалого зимового сну. А наші предки, виявляється, не просто мріяли про цю пору року — вони намагалися прискорити її прихід.Коли починали сходити сніги, а сонячне проміння пригрівало дедалі сильніше, українці проводили обряди зустрічі весни. Вони вважали, що в цей час відбувається боротьба двох сил: морозу і тепла, і намагалися до весні подолати її супротивницю - зиму. Для цього по селах і полях носили зображення сонця, водили хороводи, а в багатті спалювали зроблене з соломи опудало, яке втілювало в собі постать зими. Діти носили по оселях випечених з тіста «жайворонків», бо, за давніми повір'ями, весну приносили на крилах птахи, що поверталися з вирію. Всі обрядові дії супроводжувалися піснями, які називалися веснянками. Веснянки закликали весну і добрий врожай:Благослови, мати, весну зустрічати, Щоб родилось в полі житечко.Вважалося, що завдяки цим пісням в оселі поселялися щастя, радість, здоров'я. У весни завжди питали, що вона принесла.Принесла я вам літечко, Ще й запашненьке зіллячко... Принесла я вам ягнятко, Ще й маленьке є телятко.Завдяки веснянкам ми можемо переконатися, що люди з давніх-давен любили весну, називали її «весна-красна», «весняночка-паняночка». Я вважаю, що було б дуже гарно, якби ми перейняли традицію і також святкували прихід цієї пори року.
Ідея: возвеличення месників, як борців за справедливість.
Жанр: історічка пісня.
Епітети: славних хлопців, хлопці хороші, світ великий, світ розкішний.
Метафори: прийшла туга до серденька, сонце сходить.
Порівняння: "А мене Кармалюка, як звірюку гонять".
Повтори: дзвони дзвонять, світ великий, при дорозі подорожнього.
Риторичні запитання: "Зібрав собі славних хлопців, - що ж кому до того?", "Прийшла туга до серденька, як у світі жити?".
Діти носили по оселях випечених з тіста «жайворонків», бо, за давніми повір'ями, весну приносили на крилах птахи, що поверталися з вирію.
Всі обрядові дії супроводжувалися піснями, які називалися веснянками. Веснянки закликали весну і добрий врожай:Благослови, мати, весну зустрічати,
Щоб родилось в полі житечко.Вважалося, що завдяки цим пісням в оселі поселялися щастя, радість, здоров'я. У весни завжди питали, що вона принесла.Принесла я вам літечко,
Ще й запашненьке зіллячко...
Принесла я вам ягнятко,
Ще й маленьке є телятко.Завдяки веснянкам ми можемо переконатися, що люди з давніх-давен любили весну, називали її «весна-красна», «весняночка-паняночка». Я вважаю, що було б дуже гарно, якби ми перейняли традицію і також святкували прихід цієї пори року.