" ГЕР ПЕРЕМОЖЕНИЙ " Літературний диктант

1. Як звали полоненого німця, який прикрашав будинок ?
2. Які квіти посадив Фрідріх, скопавши маленьку грядочку ?
3. Чим пригощали жінки полонених німців ?
4. Як німці віддячували жінкам за їх увагу ?
5. Хто був зображений на фотографії Фрідріха ?
6. Як реагував Фрідріх на те, те що дражнили діти ?
7. Що робив із цегли Фрідріх ?
8. Як реагували самотні жінки, коли роздивлялися вироби Фрідріха із цегли ?
9. Що трапилося з Фрідріхом ?
10. Коли люди переселилися в новий дім, який був збудованиий полоненими німцями ?
11. Яким чином Фрідріх намагався зберегти фотокартку з двома дівчатками ?
12. Що нагадало жінці про Фрідріха з того часу, коли минуло півстоліття ?

На мою думку,  Тарас Григорович Шевченко є найвизначнішою постаттю у світі української літератури та живопису.  Для українців «Кобзар» Тараса Шевченка є другою після Біблії книгою. Всі ми виросли на його віршах, відчули його нестримне бажання волі для  українського народу, яке він  втілював у своїх творах.  Неодноразово дивлячись на картини Т.Г.Шевченка,  я замислюваалась над їхньою красою та над талантом художника, що зміг так вміло перенести на полотно все, що він бачив у житті. І справді, Т.Шевченко є не просто одним з українських поетів, але найвизначнішим з них.. Його вірші допомагають зрозуміти себе, відкрити в собі моральні якості, про які ми навіть  не здогадуємося.  Він любив свою Батьківщину, як рідну матір, так і ми повинні любити Україну. Тому українці повинні завжди пам’ятати  його.  

Ваня та Олена пішли в ліс за грибами. Раптом вони зустріли знайомого детектива Алекса.
- Що сьогодні з вами сталося?
- Сьогодні я затримав небезпечного злочинця Джеймса Томбері. Він переховувався під маскою вашої бабусі.
Тоді Ваня та Олена вирішили стати детективами. Вони побачили на гілці ялини оголошення: «Пропала собака. Довга шия, короткий хвіст. По кличці Жора ».

Вони відразу ж приступили до пошуків пропажі. Розпитали перехожих і господаря собаки. Від них діти дізналися, що цуценя весь день гуляв на полі. Вони відразу ж поспішили на те поле. Там вони побачили собачі сліди. Вони пішли по цих слідах на цій дорозі вони зустріли свого сусіда Брайана з тією собакою. Брайан довго не погоджувався віддавати пса, але хлопці переконали його зробити це.
- Адже ти не хочеш, щоб тебе всі вважали злодієм? , -сказав Ваня. - Тобі буде соромно дивитися людям в очі.
- Так-так, і особливо господареві цієї милої собачки. - Додала Олена. Хіба тобі не шкода і цього нещасного песика? Подивися, він сумує за своєму господареві ... Тут Брайан не витримав, засунув хлопцям поводок і втік. Йому було і соромно, і шкода. Більше він ніколи не брав чужого.