У кожної людини було дитинство, рідний дім. а додому завжди вела рідна стежка. коли людина далеко впершу чергу згадує свій рідний дім , стежку. Зі стежкою пов"язано все і дитинство, дім ,сім"я, радощі, сум! а стежка до криниці, про неї теж багато згадують люди які тоді брали воду з криниці, чичту смачну воду! тоді не було крану, світла, техніки, люди все робили руками, все робили з душею! Криниця в українській сім"ї була дуже цінною. стежка яка звязана з криницею! треба любити те що було до нас та шанувати звичаї нашіх предків!
Бiлочка восениЛіна КостенкоНа гіллячках, на тоненьких, Поки день ще не погас, Сироїжки та опеньки Білка сушить про запас.Так нашпилює охайно, Так їх тулить на сосні І міркує: а нехай-но Ще побудуть тут мені!Поки дні іще хороші, Поки є іще тепло, А як випадуть пороші, Заберу їх у дупло.Буде холодно на дворі, Сніг посиплеться з дубів, Буде в мене у коморі Ціла в’язочка грибів!Але білочці не спиться. Дятел стукає: тук-тук! Щоб не вкрала їх лисиця Або хитрий бурундук.Нарядилась осіньМ. ХоросницькаНарядилась осінь В дороге намисто, Золоте волосся Розплела над містом. Кольорові фарби Вийняла з кишені І малює осінь Жовтім по зеленім. Здогадатись можна В парку по деревах: Є червона фарба В неї і рожева... Ще й відтінків різних Безліч осінь має, А стрункі ялини Боком обминає... Їй не шкода фарби Й часу ні хвилини - Колються нікчемні Сосни та ялини Ти скажи нам, сонечко, Чом тепер не грієш, А на жовтім листячку Золотом яснієш? Посміхнулост сонечко: -Що на це сказати?! Попросило літечко Осiнь привітати!
Поки день ще не погас,
Сироїжки та опеньки
Білка сушить про запас.Так нашпилює охайно,
Так їх тулить на сосні
І міркує: а нехай-но
Ще побудуть тут мені!Поки дні іще хороші,
Поки є іще тепло,
А як випадуть пороші,
Заберу їх у дупло.Буде холодно на дворі,
Сніг посиплеться з дубів,
Буде в мене у коморі
Ціла в’язочка грибів!Але білочці не спиться.
Дятел стукає: тук-тук!
Щоб не вкрала їх лисиця
Або хитрий бурундук.Нарядилась осіньМ. ХоросницькаНарядилась осінь
В дороге намисто,
Золоте волосся
Розплела над містом.
Кольорові фарби
Вийняла з кишені
І малює осінь
Жовтім по зеленім.
Здогадатись можна
В парку по деревах:
Є червона фарба
В неї і рожева...
Ще й відтінків різних
Безліч осінь має,
А стрункі ялини
Боком обминає...
Їй не шкода фарби
Й часу ні хвилини -
Колються нікчемні
Сосни та ялини
Ти скажи нам, сонечко,
Чом тепер не грієш,
А на жовтім листячку
Золотом яснієш?
Посміхнулост сонечко:
-Що на це сказати?!
Попросило літечко
Осiнь привітати!